Хроматографічний метод аналізу розроблений російським ботаніком М.С. Цвітом у 1903 р. Цвіт встановив, що зелений пігмент рослин хлорофіл, який вважали однорідним, насправді складається з декількох речовин. При пропусканні екстракту зеленого листя через колонку, заповнену порошком крейди і промиванні петролейним ефіром, він отримав декілька забарвлених зон, що свідчило про наявність в екстракті декількох речовин. В подальшому це було підтверджено іншими дослідниками. Цей метод він назвав хроматографією (від грецького Хроматос – колір), хоча сам говорив про можливість розділення безбарвних речовин.
Помітний розвиток хроматографічних методів почався у 30 роки 20 сторіччя, коли виникла необхідність в новому методі розділення сумішей і очистки речовин, які розкладаються при нагріванні. Хроматографія продовжує розвиватись і на цей час є одним з найбільш перспективних методів аналізу.
Хроматографію можна визначити як процес, заснований на багатократному повторенні актів сорбції та десорбції речовини при переміщенні її в потоці рухомої фази вздовж нерухомого сорбенту.
Речовина рухомої фази безперервно вступає в контакт з новими ділянками сорбенту і частково сорбується, а сорбована речовина контактує з новими порціями рухомої фази і частково десорбується.