Метод добавок полягає в тому, що спочатку вимірюють Id розчину з досліджуваними іонами, потім доливають з мікробюретки розчин тих же іонів з точно відомою концентрацією, більшою приблизно в 10 або 100 разів, чим концентрація іонів у аналізованому розчині.
Оскільки концентрація стандартного розчину набагато більша концентрації аналізованого, то додаються невеликі об'єми 0,2 – 1 мл i зміна загального об'єму розчину при розрахунку не враховується. Вимірюють Id розчину з добавкою.
У випадку аліквотування аналізованого розчину часто аналіз проводять таким чином: беруть дві мipнi колби, однакового об'єму в яківносять однаковий об'єм аналізованого розчину i тільки в одну з них - добавку стандарту. Доводять фоновим електролітом до позначки, знімають дві вольтамперні криві, вимірюють значения висоти хвиль hx i hx+cт, мм. Виведення загальної формули для розрахунків засновано на івностях:
hx=KCx,
hx+ст=K(Cx+Cст),
де К – в умовах виконання експерименту стала величина (у полярографічному аналізі К=605·n·D1/2·m2/3·τ1/6), що надалі скорочується.
Якщо почленно розділити одну рівність на іншу,одержимо:
,
тоді: .
Метод добавок простий у використанні і дозволяє одержати найбільш точні результати, тому що в розчин зі стандартом вводиться аналізований розчин із усіма супутніми компонентами.