Поняття і принципи суспільного ладу України

Під суспільним ладом розуміється певна форма організації суспільства, визначена і закріплена Конституцією України, іншими нормативно-правовими актами та нормами моралі.

За своєю сутністю цей лад являє собою систему суспільних відносин (організаційних і функціональних), зумовлену внутрішніми і зовнішніми факторами, – політичними, економічними, соціальними, духовними, історичними, географічними, національними та ін. Це певний тип суспільних відносин, що базується на відповідному типі суспільства.

Сучасний суспільний лад України є перехідним до громадянського суспільства. Істотний вплив на його сутність справляє національний склад українського суспільства, його етнічна багатоманітність.

В Україні, як відомо, проживають громадяни більше ста національностей (корінних народів і національних меншин). До того ж українська нація (з етнічного погляду) ще остаточно не утвердилася як титульна нація, а Український народ ще не повністю сформувався як політична спільність.

На суспільний лад України впливають також такі чинники, як: відносна структурованість українського суспільства; тривале протистояння політичних сил (політичних партій та блоків); релігійні відносини, особливо внутрішня боротьба релігійних конфесій; регіональні тенденції і правовий нігілізм, аполітичність і байдужість до національної ідеї певної частини українського суспільства; економічні негаразди тощо.

За змістом суспільний лад є системою політичних, економічних, соціальних, духовних та інших суспільних відносин, тобто відносин в усіх основних сферах життєдіяльності суспільства.

За формою суспільний лад є системою політичних, економічних, соціальних та інших організацій і форм політичної, економічної, соціальної та іншої діяльності.

Як і державний, суспільний лад визначається і гарантується Конституцією і законами України. Але обсяг такого регулювання тут менший, ніж щодо державного ладу. Адже Конституція, проголошуючи свободу (багатоманітність) політичного, економічного й ідеологічного життя суспільства, виходить з вимоги максимально можливого невтручання держави в життя і діяльність особи та суспільства.

Конституційні основи суспільного ладу України виявляються насамперед в основних принципах організації і діяльності суспільства, тобто суспільного ладу. До них, зокрема, належать: принцип суверенності суспільства, народу, тобто народного (національного) суверенітету; принцип демократизму суспільства; принцип політичного, економічного та ідеологічного плюралізму (багатоманітності); принцип законності; принцип етнічної багатонаціональності і політичної єдності Українського народу; принцип соціальної справедливості тощо.

Принцип суверенності суспільства означає суверенність народу, нації, тобто суверенність їх волі та інтересів. У преамбулі Конституції України зазначається: «Верховна Рада України від імені Українського народу, громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, приймає цю Конституцію – Основний Закон України». Проголошений у преамбулі принцип суверенності Українського народу набуває подальшого розвитку в нормативних положеннях, насамперед ст. 2 Конституції України, в якій зазначається, що суверенітет України поширюється на всю її територію і природно опосередковується (виражається) всіма громадянами України, та у ст. 5, в якій народ визнається носієм суверенітету в Україні.

Принцип демократизму суспільства полягає у належності влади народу і його участі у здійсненні влади (ст. 5 Конституції України). Саме через цей принцип здійснюється зв’язок суспільства і держави. Висхідною засадою цього зв’язку є: не суспільство для держави, а держава для суспільства.

Демократизм українського суспільства виявляється також у системі політичних прав і свобод громадян України, проголошених і гарантованих Конституцією (статті 33-40).

Принцип плюралізму (багатоманітності), зокрема політичного, економічного та ідеологічного, виявляється у: свободі політичної діяльності; багатоманітності форм власності й господарювання; плюралізмі ідеологій.

Принцип законності означає, що в суспільних відносинах має панувати закон. Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції).

Водночас і суспільство не повинно ігнорувати закон. Бо відсутність правопорядку не на користь ні державі, ні суспільству.

Принцип етнічної багатонаціональності і політичної єдності Українського народу має на меті об’єднання зусиль усіх націй, що населяють Україну, для побудови громадянського суспільства і правової держави.

Визнаючи українську націю як етнос титульною, яка дає назву державі та визначає характер ряду інститутів держави і суспільства (державну мову, державні символи тощо), чинна Конституція закріплює національну політику держави щодо всіх етносів в Україні та всіх етнічних українців, які проживають за межами України.

Принцип соціальної справедливості полягає в конституційному вираженні й захисті інтересів всього суспільства, кожної людини і громадянина та кожної соціальної спільноти. Так, відповідно до ст. 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні функції Української держави	\|	Організаційна структура суспільного ладу України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.