За характером мети діяльності пам'ять поділяють на мимовільну та довільну

Мимовільна пам'ять — це запам'ятовування та відтворення матеріалу, яке здійснюється без вольових зусиль, без контролю з боку свідомості, автоматично. При цьому суб'єкт не ставить перед собою спеціальної мнемічної мети запам'ятати чи пригадати матеріал.

Довільна пам'ять передбачає свідому постановку мети запам'ятати матеріал та вимагає певних вольових зусиль.

Мимовільне запам'ятовування не обов'язково є слабшим, ніж довільне. Буває, що мимовільно запам'ятований матеріал відтворюється краще, ніж матеріал, який спеціально запам'ятовувався. Наприклад, мимовільно запам'ятована фраза або зоровий образ часто запам'ятовується надійніше, ніж у випадку, коли людина спеціально намагається запам'ятати.

3. За тривалістю закріплення і збереження матеріалу (у зв'язку з його роллю та місцем у діяльності) виокремлюють короткочасну, довготривалу та оперативну пам'ять.

Короткочасна пам'ять - це вид пам'яті, який характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням. У випадку короткочасної пам'яті частіше за все суб'єкт не використовує спеціальних мнемічних прийомів, хоча вона вимагає певних вольових зусиль. Виявом короткочасної пам'яті є випадок, коли людину просять запам'ятати ряд слів за малий проміжок часу і відразу відтворити їх.

Існують індивідуальні відмінності в обсязі короткочасної пам'яті. Обсяг короткочасної пам'яті характеризує здатність механічно, тобто без використання спеціальних прийомів, запам'ятовувати інформацію. Завдяки короткочасній пам'яті не відбувається перевантаження довготривалої пам'яті.

Довготривала пам'ять полягає у набуванні, закріпленні та відтворенні знань, умінь та навичок, розрахованих на довготривале їх збереження і наступне використання в діяльності.

Крім довготривалої та короткочасної виокремлюють ще й оперативну пам'ять (П.І. Зінченко, Г.В. Рєпкіна), під якою розуміють пам'ять, що забезпечує запам'ятовування, збереження й відтворення інформації, необхідної для досягнення мети певної конкретної діяльності.

Індивідуальні відмінності пам'яті виявляються у швидкості і точності запам'ятовування , тривалості збереження запам'ятованого і в обсязі пам'яті , тобто у кількості відомостей , які стали надбанням пам'яті . Особливо важливою рисою , що свідчить про продуктивність пам'яті особистості, є готовність до відтворення – здатність швидко відшукати у пам'яті потрібну інформацію . Виховання цієї риси сприяє по – перше , передбаченню , коли заучуваний матеріал буде потрібний , і по – друге , систематизації запам'ятованого , віднесенню його до певних груп , класів , категорій .

Індивідуальні відмінності пам'яті особистості виявляються і у тому , як , яким способом людина краще запам'ятовує – у типі пам'яті . Розрізняють зоровий , слуховий , руховий і мішаний типи пам'яті . Найбілш корисним з них є мішаний , бо сприймана людиною інформація про навколишнє настільки різноманітна , що зафіксувати її тільки зором або тільки слухом дуже важко . Звідси завдання – спираючись при заучуванні на сформований уже тип пам'яті , сприяти вихованню і розвиткові різних способів запам'ятовування.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види памяті. Індивідуальні відмінності памяті.	\|	Психологічні теорії памяті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.