Вольові якості особистості. Роль діяльності у формуванні вольових якостей

Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки її влади над собою

Залежно від впливу і наслідків розрізняють позитивні та негативні вольові якості. До позитивних належать:

Цілеспрямованість-уміння формулювати особистісно значимі цілі й утримувати їх.

Наполегливість - здатність тривалий час системно йти до поставленої мети.

Принциповість - спроможність дотримуватися прийнятого рішення.

Об'єднуючись, ці риси виявляються у силі волі особистості

Абулія пов'язана з нездатністю прийняти необхідне рішення, діяти через порушення співвідношення між корою великих півкуль і підкоркою

Апраксія - складне порушення цілеспрямованості дій, яке викликається локальними розладами лобних ділянок мозку

Організованість - вміння планувати і впорядковувати свої дії.

Сміливість - здатність діяти, не зважаючи на загрозливі обставини (небезпека для життя, здоров'я, престижу).

Пунктуальність - дотримання свого слова і вчасне виконання певної дії.

Витримка-вміння гальмувати небажані прояви активності.

Дисциплінованість - можливість впорядковувати свою поведінку відповідно до суспільних вимог.

Самостійність - спроможність приймати рішення та виконувати його, покладаючись на самого себе.

Відповідальність - здатність дотримуватися певних норм і відповідати за наслідки своїх дій.

Окрім позитивних вольових якостей, у людини можуть мати місце негативні прояви волі: впертість, лінощі, боягузтво, недисциплінованість, імпульсивність, навіюваність тощо. Дані негативні якості характеризують вольову слабкість людини. Крайній ступінь слабовілля людини перебуває за межами норм. До вагомих розладів складної вольової дії призводять абулія та апраксія.

Воля, як і більшість інших вищих психічних процесів, формується в ході вікового розвитку людини в зв'язку із загальним формуванням особистості.

Воля тісно пов’язана з цілеспрямованою і свідомою діяльністю. Коли людина визначає мету дії та обдумує шляхи досягнення мети, засоби подолання перешкод, у неї відбувається розумова діяльність. Здійснюючи вольову дію, людина часто зустрічається з утрудненнями, які вона заздалегідь не могла передбачити, або з необхідністю змінити характер запланованої діяльності. Це потягне за собою необхідність внести в прийнятий план поправки, уточнення, що в свою чергу вимагає від людини великої розумової роботи (В.С.Лозниця).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура вольового акту.	\|	Проблема мінливості темпераменту, роль спадковості та середовища у розвитку темпераменту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.