Розрахунок економічного розміру замовлення.

Двома важливими питаннями при управлінні запасами є:

1. Скільки коштує замовлення або виготовлення?

2. Коли оформляти замовлення або виготовлення?

Основним фактором управління МТП можна вважати розрахунок оптимального розміру замовлення або партії. Цей обсяг має назву „економічного розміру замовлення” (ЕРЗ). Використання методу ЕРЗ дозволяє досягти мінімальних витрат, пов’язаних з утриманням запасів, і відповісти на два питання – скільки і коли.

Формула, яка представляє модель визначення оптимальної партії поставок, наступна:

(1)

де: Е – розмір замовлення;

А – річна потреба одиниць запасу;

З – поточні витрати на зберігання одиниці замовлення;

Р – витрати на виконання замовлення.

На основі ЕРЗ (за умови, що значення показника відоме) можуть бути проведені інші розрахунки.

Число замовлень, які потрібно розмістити протягом одного року, визначаються відношенням:

(2)

де: n – число замовлень.

Інтервал між двома послідовними замовленнями (за умови, що в році 250 робочих днів) складає:

(3)

Загальні витрати можна обчислити, використовуючи наступну формулу:

(4)

В цій формулі замість ЕРЗ може бути будь-яка партія поставок, необов’язково оптимальна.

Резервний (страховий) запас – це додатковий запас, який зберігається на випадок непередбаченого попиту або раптової відсутності запасів у постачальників. Страховий запас дозволяє уникнути простою в перерві між поставками. Менеджери при встановленні резервного запасу, зазвичай, базуються на минулому досвіді відносно щотижневого попиту. Основними витратами на підтримання резервного запасу є витрати на зберігання і втрати від дефіциту (оплата простою, оформлення термінового запасу).

Метод аналізу „АВС”. Даний спосіб розрахунку величин оптимального запасу більш практичний, ніж теоретичний. Зрозуміло, що нераціонально приділяти позиціям, які відіграють незначну роль у виробництві, ту ж увагу, що й матеріалам більш важливим. В залежності від грошових витрат матеріальні запаси поділяються на три класи: А, В, С. Для такого поділу необхідно скласти список матеріалів, де зазначити їх вартість. Потім найбільш дорогі матеріали, витрати на придбання яких складають 80 % позначають літерою А. У кількісному виразі вони складають 15 – 20 % загального обсягу матеріалів, що зберігаються на складі.. Наступні 15 % розмінюються під літерою В та всі інші 5 % - під літерою С. Основне завдання розподілу – визначити матеріали більшої вартості, щоб приділити відповідний час для аналізу і управління такими матеріальними запасами.

По матеріалах класу А детально визначаються розміри і моменти замовлень. Величина витрат на видачу і оформлення замовлень, на зберігання переглядаються кожен раз при розміщенні чергового замовлення. Встановлюється суворий контроль за регулюванням запасів. По матеріалах класу В визначаються економічні розміри замовлень і момент видачі повторного замовлення; змінні витрати розглядаються один раз на квартал і на пів року. Таким чином, встановлюється звичайний контроль і отримується якісна інформація про запаси, що дозволяє відразу виявити основні зміни у використанні матеріальних запасів.

По матеріалах класу С жодних формальних розрахунків не робиться. Розмір повторного замовлення зазвичай розглядається таким чином, щоб поставки проводилися протягом 1-2 років. Перевірка наявних запасів проводиться періодично один раз на рік.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Служби управління запасами.	\|	Бухгалтерське відображення запасів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.