МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Визнання соціальної відповідальності менеджменту перед людиною і суспільством в цілому.Це пояснюється тим, що саме менеджмент створює економічний і соціальний розвиток суспільства. Організації несуть відповідальність перед суспільством, в якому вони функціонують, щодо забезпечення ефективності, зайнятості, прибутковості, захисту оточуючого середовища, безпеки, культури, освіти, охорони здоров'я. Бізнес повинен добровільно відгукуватися на соціальні потреби. Сьогодні важливого значення набуває етика бізнесу. В Україні управлінська наука розвивалася в рамках підходів, які панували в колишньому СРСР. Науковці виділяють 7 етапів розвитку управлінської науки в радянський період. I етап (1917-1921рр.) - розроблялися форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовувалися принципи централізму, державного регулювання. II етап (1921-1928рр.) - здійснювалося подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом, були зроблені спроби введення так званого госпрозрахунку як основи економічних методів управління, а також формально вивчалися можливості участі трудящих в управлінні. IIІ етап (1929-1945рр.) - пов'язаний із організацією індустріальної бази суспільного виробництва й присвячується вдосконаленню структур управління, методів добору та підготовки кадрів, планування й організації виробництва. IV етап (1946- 1965рр.) - характеризується пошуком нових форм функціонування та взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної та галузевої систем управління, V етап (1965-1975рр.) - здійснена спроба проведення господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Було показано неефективність реформ, які проводяться в рамках адміністративно-командної системи. VI етап (1975-1985рр.) - підтвердив необхідність зміни економічних відносин, докорінних економічних реформ, проведення яких слід віднести до сьомого етапу. VII етап (з 1985р.- по даний час) - початок ринкових реформ, введення моделей госпрозрахунку, кооперативного руху, збільшення економічної свободи. Період формування національної економіки України й проведення економічних реформ вимагає Окремого вивчення. У розвиток управлінської науки суттєвий внесок зробили такі українські вчені, як О. Терлецький, М. Зібер, С. Подолянський, М.Туган-Барановський, М. Драгоманов, Ї.Вернадський, І.Коропецький та інші. Розвиткові науки про менеджмент в Україні за умов державної незалежності сприяли праці відомих вітчизняних вчених Б. М. Андрушківа, Й.С.Завадського, А.М. Колота, А.І. Кредісова, О. Є. Кузьміна, Ф.І. Хміля, та інших.
Резюме 1. Між поняттями "управління" та "менеджмент" існує відмінність, яка базується на домінуванні людського фактора в останньому. 2. Менеджмент ~ це складова процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу фірми на всіх рівнях з раціонального використання ним наявних ресурсів із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних корм керівництва. 3. Менеджмент передбачає ієрархічну побудову підприємства (організації}, використання відповідних функцій в управлінні ним (нею) та підготовку керівників з високими професійними знаннями та морально-психологічними якостями. 4. Основним завданням менеджменту вважається забезпечення існування (домінування) фірми на ринку. 5. Найціннішим капіталом фірми менеджмент справедливо вважає працівника (людину), тому одне із найпріоритетніших його завдань є вирішення його проблем, створення умов для його всебічного розвитку. 6. Менеджмент, як наука, не виник раптово, а пройшов у своєму розвитку ряд історичних етапів, на, кожному з яких існували характерні відмінності в підходах до керівництва. Особливо насиченим на нововведення треба вважати сучасний етап, який акумулює все те раціональне, що було напрацьоване на попередніх із них, а також характеризується новими принциповими положеннями в управлінні, що базуються на застосуванні до нього системного та ситуаційного підходів, орієнтації на інновації, інтеграцію, інтернаціоналізацію на поглибленні соціальної відповідальності тощо. 7. Розвиток менеджменту в Україні відповідає тим етапам, які пройшла управлінська наука у відповідності до тих підходів, що Мат місце в колишньому СРСР. Однак з часу отримання нашою державою незалежності потреба в ефективному менеджменті ще більше загострилася, що пов'язано із перебудовою органів влади, створенням принципово нових за юридичним статусом та організаційною побудовою підприємств і організацій (ТзОВ, СП, ПП, акціонерних товариств, банківських установ та ін.) 8. Для зміни існуючої ситуації в економіці багатьох вітчизняних підприємств на краще необхідно готувати висококваліфіковані керівні кадри, вкладати відповідні кошти у процеси перепідготовки уже задіяних.
Тема 2
|
||||||||
|