Технології виділення пектину з цитрусових вичавок.

На підприємствах, що переробляють цитрусові (лимони, апельсини, мандарини тощо), утворюється велика кількість відходів: шкірок і серединних перегородок, які залишаються після пресування під час виробництва соків. У шкірці лимонів і апельсинів міститься понад 60 % харчових волокон, які включають значну кількість пектинових речовин (26...28 % припадає на протопектин) і геміцелюлоз, що легко гідролізуються (домінантні вуглеводи геміцелюлоз - ксилоза, глюкоза). Мінеральні речовини у відходах цитрусових містяться у вигляді солей органічних і мінеральних кислот. Особливу цінність мають лужні метали (калій, натрій), які відіграють важливу роль у підтриманні лужно-кислотної рівноваги у крові та тканинах людини, а також залізо й магній.

Аналіз даних табл. 7.3 свідчить, що у шкірках цитрусових міститься значна кількість полісахаридів, що легко гідролізуються (пектини, геміцелюлози).

Тому цю сировину частіше застосовують для отримання пектинових речовин. Крім того, подрібнену шкірку цитрусових використовують як добавку у виробництві кондитерських і хлібобулочних виробів. А якщо треба отримати ХВ, то застосовують кислотний або кислотно-лужний гідроліз з відповідними наступними операціями (див. рис. 7.1).

Відомий спосіб одержання пектину, що передбачає їх екстрагування водою, гідролізу-екстрагування з твердої фази, відділення рідкої фази і її концентрування або сушіння. Недоліком цього способу є високі втрати пектину з водним екстрактом. Технічним результатом винаходу є скорочення втрат пектину без погіршення його органолептичних властивостей.

Спосіб реалізується наступним чином.

Цитрусові вичавки при необхідності подрібнюють. Далі тверду фазу екстрагують рідким ацетиленом або етилацетатом при тиску вище атмосферного і відокремлюють екстракт без зміни тиску. Залишки етилацетату переходять в екстракт, що виключає подальший перехід етилацетату за стадіями технологічного процесу і його потрапляння в цільовий продукт. Тиск над твердою фазою різко скидають до атмосферного. Це призводить до різкого закипання скрапленого газу і вибухового подрібнення рослинної сировини, що супроводжується руйнуванням клітинних мембран. Далі тверду фазу направляють на гідроліз-екстрагування.

За рахунок попереднього руйнування клітинних мембран збільшується поверхня контакту фаз і доступність протопектинових речовин для гідролізу-екстрагування. Це дозволяє скоротити тривалість процесу і знизити можливість глибокого гідролізу і втрати пектину. Після завершення гідролізу-екстрагування відокремлюють в якості цільового продукту рідку фазу, яку при необхідності концентрують або сушать.

Слід зазначити, що пектинові речовини не розчиняються ні в етилацетаті, ні в ацетилені, що виключає їх втрати з відокремлюваними екстрактами і відповідно збільшує вихід пектинових речовин у порівнянні з найбільш близьким аналогом.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологія отримання харчових волокон з нетрадиційної сировини.	\|	Технології отримання харчових волокон з деревини, трав.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.