Особливості оподаткування алкогольних виробів (ст. 225, 226, 230 ПКУ)

Порядок оподаткування алкогольних акцизним податком має свої особливості. Їх сутність полягає в тому, що виробники такої продукції, на відміну від інших, зобов’язані:

- здійснювати господарську діяльність з переробки спирту та виробництва алкогольних напоїв виключно в спеціально відведених місцях.

- до отримання з акцизного складу спирту етилового неденаткрованого, призначеного для переробки або сплатити акцизний податок, або надати фіскальному органу податковий вексель, авальований банком, з терміном погашення 90 днів, який є забезпеченням виконання податкового зобов’язання зі сплати АП;

- подавати органу ДПС за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої, податковий вексель, який є забезпеченням виконання податкового зобов’язання зі сплати АП;

- проводити маркування кожної пляшки алкогольних напоїв у такий спосіб, щоб марка розривалась під час розкривання товару;

Дотримання першої ознаки такого виробництва передбачає його розміщення лише в спеціалізованих приміщеннях – акцизних складах.

Акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території в яких платник податку має право здійснювати господарську діяльність з виробництва, зберігання, розливу, пакування, видачі спирту етилового та горілчаних виробів. Акцизні склади створюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Для забезпечення безпосереднього контролю за процесом такого виробництва та збуту на акцизних складах фіскальні органи призначають своїх уповноважених представників, які відповідно до покладених на них завдань:

а) здійснюють контроль за виробництвом, зберіганням, відпуском та обліком спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів за даними бухгалтерського обліку акцизного складу;

б) здійснюють контроль за обліком, зберіганням та використанням марок акцизного податку і маркуванням;

в) здійснюють контроль за обліком надходження, витрачання сировини, яка використовується для виробництва спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і кількістю виготовленої продукції;

г) здійснюють контроль за додержанням установленого порядку обчислення та сплати податку;

ґ) беруть участь у проведенні інвентаризації сировини, спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, витратних матеріалів і марок акцизного податку;

д) надають у разі виявлення порушень установленого законодавством порядку ведення обліку, зберігання і відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, марок акцизного податку, сировини і витратних матеріалів розпоряднику акцизного складу пропозиції щодо усунення виявлених порушень та контролюють їх виконання;

е) вносять пропозиції щодо вдосконалення системи контролю за обліком, зберіганням, відпуском і транспортуванням горілки та лікеро-горілчаних виробів;

є) присутні у разі опломбування спиртосховища, цеху розливу та складу готової продукції після закінчення робочого дня.

Технологія такого контролю передбачає, що відвантаження алкогольних виробів розпорядники акцизних складів зобов’язані здійснювати лише на підставі товарно-транспортної накладної, завіреної особистим підписом уповноваженого представника та відміткою штампа - «Виїзд дозволено». При цьому у реєстраційному журналі відвантаження алкогольних виробів робиться відповідний запис.

Аналогічні процедури вчиняються і під час ввезення горілки та лікеро-горілчаних виробів на акцизний склад, з тією відмінністю, що на товарно-транспортній накладній проставляється штам зі змістом «В’їзд дозволено», а запис робиться в журналі реєстрації отриманих алкогольних виробів.

Транспортування алкогольних напоїв, відвантажених з акцизного складу підприємства без відмітки представника органу ДПС на товарно-транспортних накладних заборонено.

Виробництво лікеро-горілчаної продукції на акцизному складі розпорядником акцизного складу під контролем постійного представника органів державної фіскальної служби забезпечує легальне виробництво лікеро-горілчаної продукції, цільове використання спирту етилового та сприяє зменшенню обсягів тіньового виробництва зазначеної продукції.

За наступною необхідною умовою такого виробництва на його першому етапі суб’єкт господарювання зобов’язаний попередньо, до початку виробництва (до отримання з акцизного складу спирту етилового, призначеного для переробки) або сплатити акцизний податок, або надати фіскальному органу податковий вексель, авальований банком, з терміном погашення 90 днів, який є гарантією виконання податкового зобов’язання зі сплати АП.

На другому етапі виробничого процесу - в момент отримання спирту, суб’єкт господарювання в присутності уповноваженого представника фіскального органу визначає остаточну суму АП, що підлягає сплаті до бюджету, виходячи з фактично отриманої кількості сировини. Розрахунок проводиться на підставі відповідного акту прийому-передачі спирту. Укладений акт є підставою для коригування вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя.

Податковий вексель вважається погашеним у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений строк. У разі його не погашення наступним векселедавцем такий суб’єкт господарювання виступати не може.

Податкове законодавство надає право суб’єкту господарювання здійснювати остаточне коригування суми акцизного податку з урахуванням фактичних нормативних втрат спирту під час виробництва готової продукції, його транспортування та зберігання, а також фактично поверненого невиправного браку.

Третьою характерною ознакою алкогольного виробництва є зобов’язання суб’єктів господарювання здійснювати в процесі виробництва алкогольних виробів, чи ввезення їх на митну територію України маркування таких виробів акцизними марками, які б розривалися під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов їх продажу споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об’ємних одиниць. Маркування вироблених алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5% об’ємних одиниць не здійснюється. Не підлягають маркуванню алкогольні напої також у випадках їх постачання для реалізації магазинам безмитної торгівлі.

Придбання марок АП товаровиробники алкогольних виробів та імпортери здійснюють в органах ДПС. Марки акцизного податку для вироблених і ввезених алкогольних напоїв відрізняються дизайном та кольором.

Для отримання марок акцизного податку підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв подають органу ДПС такі документи:

- довідку про сплату суми податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований);

- заявку-розрахунок кількості марок акцизного податку;

- звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці;

- платіжний документ про перерахування плати за марки з відповідною відміткою банківської установи.

Придбані марки акцизного податку використовуються покупцями марок – виробниками алкогольних напоїв безпосередньо в процесі виробництва для здійснення маркування. Покупці марок - замовники (імпортери) алкогольних напоїв передають придбані марки для використання в процесі виконання замовлення виробникам (постачальникам) зазначених виробів.

Плата за марки зараховується до державного бюджету і використовується для фінансування витрат, пов’язаних з виробництвом, транспортуванням і створенням матеріально-технічної бази для зберігання марок акцизного податку, та покриття інших пов’язаних з виконанням основних функцій органів державної фіскальної служби витрат, не забезпечених коштами загального фонду державного бюджету за відповідною бюджетною програмою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дата виникнення податкових зобов’язань (ст. 216 ПКУ)	\|	Подання звітності та сплата податку (ст. 222, 223 ПКУ)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.