Структурні парадигми теоретичної соціології

Структурний функціоналізм

До основних макросоціологічних парадигм зараховують структурний функціоналізм і конфліктологію. Особливе місце належить також інтегральній соціології П.Сорокіна, яка охоплює всі соціологічні аспекти соціокультурної реальності.

Суть структурного і

Засновниками сучасного структурного функціоналізму вважають американських соціологів Толкотта Парсонса(1902—1979) і Роберта Мертона(нар. 1910), які у своїх працях творчо використовували ідеї Г.Спенсера, Е.Дюркгайма, М.Веберата інших своїх попередників.

При структурному підході об’єкт дослідження (суспільство, соціальний інститут чи соціальний процес) складається з одиниць чи

функціонального елементів, які входять до його складу і утворюють певну структуру.

підходів

Соціальна система

та її складники

Функціональний підхід з’ясовує зв’язки між елементами і цілим, а також способи їх функціонування. При цьому соціолог розглядає можливі стани системи, допустимі сполучення елементів у ній, визначає набір функцій як способів поведінки, що притаманні певному системному об’єкту за умови збереження його структурної цілісності.

Для Т.Парсонса система є сталим комплексом соціальних дій, які повторюються і взаємопов’язуються. Тоді соціальна система для нього є усталеним комплексом мотивованої людської поведінки. Соціальну структуру утворює система соціальних відносин людей, що діють, виконуючи певні соціальні ролі стосовно одне одного. Отже, роль — це одиниця соціальних відносин. У ролі, яку виконує індивід, поєднуються мотиви його дій з очікуваннями щодо дій інших індивідів. Саме поняття ролі з’єднує підсистему діючого індивіда з певною соціальною струк# турою, що зображено на схемі.

Т.Парсонс

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теоретична соціологія емпірична соціологія	\|	Соціальна структура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.