• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Індивід

Основні принципи феномено2 логічної соціології

Інтегральна соціологія

Соціальна взаємодія, її елементи і типи

Завдання соціології

Отже, основними принципами феноменологічного підходу до розуміння й пояснення соціальної реальності є такі положення:

• соціальна реальність — це існуючий до нас інтерсуб’єктивний світ;

• люди можуть долучитися до цього світу лише шляхом накопичення власного досвіду взаємодії з оточенням. Головну роль у цьому відіграє виховання у сім’ї та навчання у школі;

• таке долучення дозволяє ставити перед собою реальні цілі та

досягати їх;

• тому соціальна дія — це продумана, осмислена і спланована поведінка людини в її духовній взаємодії з іншими людьми.

Самостійною парадигмою в історії соціологічної думки є інтегральна соціологія російського, а згодом американського соціолога Питирима Сорокіна(1889—1968). Дослідники вважають, що творчість П.Сорокіна — якісно новий етап у розвитку соціологічної науки, який можна порівняти з революцією Коперника у галузі природознавства. Його інтегральна (від лат. integer — цілий) об’єднуюча соціологія охоплює всі соціологічні аспекти культури в її найширшому вияві.

Суспільство П.Сорокін визначає як сукупність людей, котрі перебу# вають у процесі спілкування і взаємодіють в одному соціокультурному просторі. Взаємодія, згідно з його вченням, — це найпростіша модель соціального явища, її елементами є індивіди, акти (дії) і провідники спілкування (символи інтеракції), тобто мова, писемність, музика, мис# тецтво, гроші тощо. Все суспільне життя і всі соціальні процеси, на його думку, можуть розглядатися як явища й процеси взаємодії двох або більше індивідів. І навпаки, комбінація різних індивідуальних чи групо# вих взаємодій може відтворити будь#який, навіть найскладніший суспільний процес, соціальну подію, від захоплення танго і до світової війни та революції. П.Сорокін визначає різні типи взаємодії і формулює завдання соціології. Вона повинна досліджувати соціальні явища, які можна спостерігати, тобто поведінку людей, котрі взаємодіють і живуть у середовищі «подібних до себе».

Вивчення всіх соціальних проблем соціологією для П.Сорокінастає можливим крізь призму, яку зображено на схемі на стор. 96.

Окремими проблемами для соціології, у розроблення яких П.Соро# кін вносить свою вагому частку, є:

• проблема реформ і революцій, у розв’язанні якої П.Сорокін обстоює позицію поступового реформування суспільства;

• проблема соціальної рівності, яку він відмовляється розуміти абстрактно чи в дусі марксизму;

П. Сорокін

Переглядів: 304