Види самовираження жертви

«Я - жертва!».Перше й саме головне правило – нізащо не визнайтеся, що ви страждаєте добровільно! Не допускайте навіть такої думки!

Не беріть на себе ніякої відповідальності. Ну, навіщо вам зайвий вантаж? Краще подумайте, кого ви можете обвинуватити у своїх проблемах?

Обов'язково збирайте свій «лікарняний лист»: всі ваші хвороби, хворості, жахливі форсмажорні обставини, нещасні випадки, що відбувалися з вами, жорстокий і підлий обіг навколишніх і т.д.

Якщо років до сорока вам не буде чим похвалитися, то, принаймні, буде, чим виправдатися.

Скаржтеся. Якнайчастіше. Особливо скаржтеся на тих, кого немає поруч. Скаржтеся тим, хто допомогти свідомо не може. Але може сердобільно вислухати.

А якщо вас не захочуть слухати — ще один аргумент у вашу користь, — ви нікому не потрібні!!!

При зустрічі із друзями й знайомими не прогайте можливості описати свою нелегку долю. На питання «Як справи?» ніколи не відповідайте «Добре!». Розповідайте у всіх подробицях про свої нещастя. Нехай вони знають, як вам важко.

Якщо вам доводить спілкуватися з людьми успішними - заздріть їм чорною, безнадійною заздрістю. Розповідайте собі історії про те, що ви ніколи не досягнете успіху. Якщо спілкуєтеся з невдахами, активно підтримуйте їхні розмови. Розділяйте їхні думки (про ціни, про начальників, про країну, про уряд, про жахливе здоров'я). Переконайте себе й інших у тім, що вам хронічно не щастить. Вірте в те, що ви нічого не можете, - і ви дійсно не зможете.

«Бідний родич».Це особлива, можна сказати, елітна форма виконання ролі жертви. Маскується під скромність і шляхетність, так що й дорікнути начебто ні в чому. Основна мета - привернути увагу, жаль, підняти собі ціну, зманіпулювати.

• Не звертайте на мене уваги...

• Ой, не про мене мова...

• Не думайте про мене...

• Так мені багато не треба...

• Не варто подяки...

• Я навіть не скаржуся...

• Мені можна в останню чергу...

• Я все стерплю...

• Так що ви, не варто...

• Так я ні на що не претендую...

• Я нікого не обвинувачую...

• Ідіть розважайтеся, а я полежу...

• Щось голова приболіла...

• Нехай всі лиха впадуть на мою голову, не на твою...

• У моєму віці пізно вже думати про...

Особливо вишуканою формою виконання партії «бідного родича» є скромне сидіння в десь в непримітному місці, застиглий погляд і мовчання.

«Я це не можу, тому що...».Ключові слова тут: «не можу, тому що...».Допустимо, у вас є проблема. А вирішувати її вам не хочеться. Що ж робити? Все дуже просто.

Треба видумати історію, причину, по якій ви не можете впоратися із цією проблемою або хоча б почати щось робити, щоб її вирішувати.

Наприклад: «Я самотня, тому що всі нормальні чоловіки вже одружені». Це не факт життя, це ваша думка й думка подруг по нещастю.

Щоб аргументувати таку думку, можна відшукати факти зі свого минулого («Це мене мама в дитинстві упустила, з тих пор все не так, як треба», «Мої вчителі були погані» і т.п.). Можна взяти суспільну думку («На чужому нещасті своє щастя не побудуєш»), можна залучити до цієї фантазії те, що взагалі не має до проблеми відносини («Якби не моя лінь, я б уже давно...»).

Що характерно, в 90% випадків придумана вами історія не є реальним фактом, що перешкоджає вам. Але ви щиро вірите в те, що це непереборний факт, і ця віра надійно захищає вас від усяких спроб почати міняти положення речей.

«У невідповідний момент у невідповідному місці».Самовираження складне, з розряду майстерних. Але деякі жертви володіють цим досконало.

Дотепер точно не встановлено, як вони це роблять, але вони це роблять! Мабуть, є якесь ноу-хау, ми можемо лише догадуватися яке. Поділимося з вами цим припущенням.

Швидше за все, ці люди мають глибоку віру, що життя настільки жахливе, що являє собою чергу суцільних мучень. 33 нещастя, одним словом. Є також підозра, що ці люди думають: усе, що не трапляється в цьому світі, трапляється їм на зло.

Такі люди розвили в себе маніакальну здатність завжди виявлятися в невідповідний момент у невідповідному місці.

Наприклад: встати в чергу, що не рухається, коли ви квапитеся, потрапити в «пробку», коли часу в обріз, потрапити під дощ, коли немає парасольки, потрапити під сніг в одній футболці, потрапити у хвилю червоних світлофорів тощо

Варіантів - безліч. На землі так багато невідповідних місць, де вас зовсім не чекають! Треба тільки потрапити туди не вчасно!

«Спихнізм».Є один безпрограшний спосіб, як стати безпомічним: «звалити» причину своїх проблем туди, де вкрай складно щось змінити.

Розглянемо найбільше «блискучі» варіанти:

• Це в мене спадкоємне. Версія загальнодоступна. (Проти спадковості нічого не вдієш, гени із хромосомами вже зіграли свою партію.) Тато й мати були поганим генетичним матеріалом …

• Це моя підсвідомість! Версія для особливо просунутих у психології. Так - так, це не я, це воно. Я ж хотів як краще, а от моя підсвідомість має іншу думку. Ну що із цим поробиш!

• Це порча!(Це мене наврочили, позаздрили, «чорним оком» подивилися й т.д.) Версія народна. Ось які недобрі люди бувають! І як їх земля носить!

Результат всіх цих поведінкових форм завжди буде один: ви перестанете бути хазяїном свого власного життя. Якщо колись не дай боже їм.

Чи так варто бути Жертвою? Звичайно ж, ні!!! Сподіваємося в цьому ви переконалися? Що ж робити? Як жити далі? Вашій увазі пропонується більше ефективна форма поводження, яка дозволить реалізувати своє високе призначення та бути щасливим. Скористайтеся нею.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Чому ж так популярна ця гра?	\|	Конструктивна модель поводження - «Хазяїн»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.