Поняття права Європейського Союзу.

На сьогоднішній день серед науковців точаться суперечки щодо визначення поняття права Європейського Союзу. Основна полеміка виникає з приводу тлумачення понять „право Європейського Союзу” і „право Європейського Співтовариства”. Який же термін є більш правильним і більш повним?

Так, британський професор Е. К. Хартлі наголошує на вживанні терміну „право Європейського Співтовариства”. Таке найменування міститься у заголовку його праці, перекладеної і виданої в 1998 р.[2] Проте, сам термін "Європейське Співтовариство" використовується найчастіше як збірний, а не просто для позначення одного з трьох об'єднань. Важливо, звичайно, мати на увазі, що загальні принципи побудови Співтовариства, його мета, інституціональна структура і, що особливо важливо, правова система закріплені насамперед у Договорі про Європейське Співтовариство. Вони відтворені в двох інших договорах - про Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС) і про Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом), що представляють інтерес скоріше з погляду виявлення їхніх особливостей.

Вітчизняні дослідники найчастіше використовують такий термін, як "право Європейського Союзу". Це було зроблено, наприклад, таким автором як І.А. Грицяк у його навчальному посібнику „Право та інституції Європейського Союзу” виданого в 2004 році.[3] Крім того, даний термін вживається і зарубіжними авторами. Так, британський дослідник В. Кернз у своїй праці перекладеній у 2002 році на українську мову „Вступ до права Європейського Союзу” застосовує саме даний термін.[4]

Крім того, можна відзначити і ще одну точку зору, відповідно до якої право Європейського Союзу включає в себе як право самого Європейського Союзу в якості інтеграційного утворення, так і національне право держав-учасниць. Однак, дана точка зору поки що не отримала широкого поширення і підтримки в доктринальному плані.

На нашу думку, право Європейського Співтовариства і право Європейського Союзу багато в чому співпадають, але не ідентичні поняття. Назва „право Європейського Співтовариства” (згідно з Договором про заснування Європейського Співтовариства від 25 березня 1957 р.)до прийняття Маастрихтського договору (Договору про Європейський Союз від 7 лютого 1992 p.) мала статус загальновизнаного терміну. А вже з прийняттям Маастрихтського Договору, яким було вирішено заснувати Європейський Союз, що базуватиметься на трьох так званих „стовпах”, один з яких утворюють три Співтовариства, а саме: Європейське Співтовариство, Європейське об'єднання вугілля та сталі (ЄОВС) і Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом). Інші два „стовпи” складаються зі спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також співробітництва в галузі юстиції та внутрішніх справ.

Кожне з трьох Співтовариств, що утворюють так званий перший „стовп”, зберігає статус юридичної особи, і в рамках цих Співтовариств діє система правових норм, обов'язкових для всіх держав-учасниць і встановлюючих безпосередньо права і обов'язки фізичних і юридичних осіб, що знаходяться під їхньою юрисдикцією. Особливо важливе значення має та обставина, що основна частина цих правових норм створюється інститутами самих Співтовариств. Ці норми мають пряму дію і забезпечені юрисдикційним захистом.

Що стосується другого „стовпа” - загальної зовнішньої політики і політики безпеки - і третього „стовпа” - співробітництва поліцій і судів, - то практично в цих сферах співробітництво значною мірою здійснюється на міжнародно-правовій основі, і форми цього співробітництва найчастіше схожі з тими, котрі прийняті в міжнародному спілкуванні й у практиці міжнародних організацій. Це дозволяє зробити висновок про те, що термін "право Європейського Союзу" може бути використаний як такий, що охоплює всі різновиди правових механізмів, використовуваних у рамках даного Союзу.

Слід відмітити, що правовий режим норм, що утворюють перший „стовп” Європейського Союзу, і норм, застосовуваних у рамках другого і третього „стовпа”, мають значні відмінності. Це стосується, зокрема, таких важливих характеристик, як походження цих норм, коло суб'єктів, порядок дії і застосування механізму їх правового захисту. Отже, використовуючи термін "право Європейського Союзу", необхідно враховувати особливості його внутрішньої структури, яка обумовлюється складністю структури його основних складових елементів – „стовпів” Європейського Союзу.

Відповідно до ст. "А" Договору про Європейський Союз „Союз засновується на базі Європейського Співтовариства, доповненого сферами політики і формами співробітництва згідно зданим Договором. Його завдання полягає в налагодженні - за допомогою послідовних та узгоджених методів - відносин між державами-членами та їх народами”.[5]

Отже, можна зробити висновок, що право Європейського Союзу включає в себе правову основу Європейського співтовариства з певними сферами і формами співробітництва доповненими Маастрихтським договором.

Таким чином, поняття права Європейського Союзу можна охарактеризувати як сукупність правових норм, що регулюють взаємовідносини, які складаються в рамках Європейського Союзу та різноманітних європейських інтеграційних співтовариств.

У цьому своєму значенні термін "право Європейського Союзу" і використовуватиметься в даній роботі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Структура права Європейського Союзу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.