Німецька література ХVII ст. Загальна характеристика.

ХVII ст. – важка похмура пора в житті Німеччини. За Вестфальським миром 1648 р. розділена на дрібні князівства, таким чином спад культури. Письменники звертаються до літератур сусідніх народів у пошуках зразків (Італія, Франція, Іспанія і Давній Рим). Разом із деякими новими поняттями в німецьку мову проникла незлічена кількість потрібних і непотрібних слів. Але в той же час вони знайомили свій народ із поетичним досвідом інших народів.

Величезну роль зіграв поет Мартін Опіц (теоретичний трактат «Книга про німецьку поезію». Закликав вивчати поетичний досвід античності для створення національної німецької поезії. Головне завдання літератури – моральне виховання людей. Виходячи з норм німецької мови, відкрив поетичну систему, знайшов ключ німецького віршування.

Пауль Флемінг – учень Опіца. Поезія оптимістична; любов, молодість, краса світу, краса людини – предмет його лірики. Разом з його смертю пішла з німецької поезії здорова життєрадісність.

Німецьке бароко. Похмурий настрій охопив німецьких поетів, письменників, драматургів. Німецьке бароко зумовлене двома причинами:

1.Дух тодішнього німецького дворянства, дворянські салони, княжий двір. Дворянство захоплене загальною модою. Створюються товариства по всій Німеччині, які придумують замість іноземних слів нові, «вітчизняні» слова («Товариство добрих німців», «Плодоносне товариство» ª «Орден пальми»). Це перша сторона німецького бароко.

2.Друга сторона більш серйозна, більш трагічна і глибоко пов’язана з похмурими подіями історії Німеччини ХVII ст. (Тридцятирічна війна).

Антивоєнна тема: не було поета, письменника в Німеччині, який так чи інакше не озвався б на події 30-літньої війни.

Пауль Флемінг «Ода на новий, 1633 р.» - мріє про мирне життя.

Андреас Гріфіус сонет «Сльози Вітчизни»

Гріммельсгаузен «Сімпліциссімус» (мова проста, буденна. Роман – філософський роздум про людський світ. Автор пропонує глянути на світ очима простака. Іноді відходить від правдоподібності і вносить у свій роман фантастичні епізоди. Ім’я Сімпліцій Сімпліциссімус – вигадане ім’я, що символізує філософську основу роману.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Англійська літ-ра 18 ст. Загальна хар-ка.	\|	Італійська література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.