МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ГлосарійГ" Законодавча влада - один із проявів єдиної верховної влади, / являє собою одну із трьох самостійних, формально незалежних гілок ( державної влади, основним призначенням якої є здійснення законе- ; давчої функції; Парламентаризм - (франц. parlementarisme - парламентська ( система, від parlement - парламент) - система організації держав- I ної влади, для якої характерним є визнання провідної або істотної ( ролі парламенту, як явище, парламентаризм - система організації ^ та функціонування верховної державної влади, що характеризується \ розподілом законодавчих та виконавчих функцій при привілейовано- ' му становищі парламенту; Парламент - від лат. «рагіаге», буквально - говорити, розмовляти. Парламент - це найвищий загальнонаціональний, представницький орган законодавчої влади, який обирається народом країни - її громадянами (виборчим корпусом), а інколи частково призначається, і який здійснює визначені законодавством повноваження у різних сферах суспільного і державного життя, провідними серед яких є повноваження законодавчого, установчого і контрольного характеру; Легіслатура - одне із найменувань парламенту, походить від латинських слів «іех (legis)» - закон і «latus» - внесений, встановлений; Бікамералізм [франц. bicamerism (bicameralism), лат. bi..., від bis - два і лат. camera - склепіння, кімната], бікамеризм - двопалатна структура найвищого законодавчого органу в державі; Кворум - [від лат. quorum (praesentia sufficit) - (присутності) яких (достатньо)] - найменша кількість членів будь-яких зборів або зібрання, зокрема парламенту, за наявності якої вони правомочні ухвалювати рішення, що є офіційно рішеннями цих зборів або зібрання. Для прийняття різних за характером рішень одними й тими самими зборами або зібранням можуть визначатись різні кворуми; Сесія - Організаційно-празова форма, період роботи представницького органу - парламенту, періодичність, тривалість і порядок проведення яких, прийняття рішень на них визначаються відповідним регламентом; Омбудсман (швед, ombudsman, букв. - уповноважена особа, від давньоісл. umbothsmadhr, де umboth - довіреність, повноваження і madhr - людина) - парламентський комісар з прав людини; функції парламенту - основні напрями та види діяльності даного органу державної влади, в яких має свій вираз сутність, зміст та соціальне призначення парламенту, як провідної структурно- організаційної складової частини механізму української держави, представницького органу всього народу України, що здійснюються відповідно до визначеної Конституцією і законами України його компетенції; Законодавчий процес - нормативно-регламентована сукупність послідовно здійснюваних дій щодо розробки, прийняття (зміни) законів та інших законодавчих актів і їх оприлюднення; Законодавча ініціатива - (франц. initiative, від лат. initium - початок) - внесення суб'єктами права законодавчої ініціативи до парламенту проектів законів. Це перша стадія законодавчого процесу; Промульгація (лат. -оголошення, обнародування, від - робити ( і відомим, оголошувати, обнародувати), дії, як правило, глави держа-1 1 ви з метою визнання та офіційного оприлюднення прийнятого парла-, \ ментом закону для забезпечення його чинності й реалізації; < і Вето (лат. veto - забороняю) - передбачений конституціями ряду | 1 країн акт, який зупиняє або не допускає вступ в силу законів та інших ( ; нормативно-правових актів (рішень) тих або тих органів (посадових1 1 осіб). Розрізняються абсолютне (резолютивне) і відносне (умовно-, І обмежене) вето; < Зворотня сила закону - поширення дії закону на всі відносини, j 1 тобто - як на ті, що виникають після введення закону в дію, так і на ті, < і що мали місце до набрання ним чинності; ( 1 Законодавство- зовнішня форма відображення об'єктивного, І права. Комплекс нормативно-правових актів, що видаються уповно- < ' важеними правотворчими органами, або приймаються шляхом рефе-1 1 рендуму з метою регулювання суспільних відносин Розділ 10. Конституційно-правовий статус народного депутата України
|
||||||||
|