• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні етапи виконання науково-дослідницької учнівської роботи.

Послідовність виконання науково-дослідницької роботи

1. Визначення наукового апарату дослідження, практичної спрямованості проблеми.

2. Ознайомлення з науковою та методичною літературою з даної проблеми.

2.1. Робота з тематичним та алфавітним каталогами.

2.2. Робота з науковою літературою:

- уточніть, що вас цікавить: визначте базові наукові поняття, суть законів, визначень, елементи теорії;

- подумайте, де найбільша можливість одержати відповідь на питання, що цікавить вас;

- відкриваючи книжку, спершу прочитайте зміст та покажчик термінів і назв;

- використайте: читання-перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих сторінках; вибіркове читання, коли читають не весь текст, а лише потрібні місця; повне читання, коли читають весь текст;

- відшукавши у книзі потрібний розділ, не намагайтеся обмежитися побіжним оглядом, а випишіть потрібну для себе інформацію з указаниям першоджерела.

2.3. Форми ведення записів:

- план - це короткий перелік проблем, що розглядаються. Він може бути простим або складним;

- виписки - це цитати (дослівне відтворення слів автора) або короткий близький до дослівного викладу зміст потрібного уривку тексту;

- конспект - це короткий письмовий виклад змісту; думки треба викладати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, не допускаючи повторень;

- тези - стислий виклад основних ідей прочитаного;

- анотація - коротка характеристика друкованої роботи, яка дає загальну уяву про його напрям, зміст та призначення, її складають після прочитання всієї книги;

- резюме - короткий заключний виклад наукового повідомлення;

- реферат - короткий виклад змісту в письмовому вигляді або у формі публічного виступу.

3. Вибір методик наукового дослідження:

- за літературними джерелами ознайомитися з методиками проведення досліджень з обраної теми;

- відібрати найефективніші і доступні методики;

- підібрати необхідні знаряддя та інструменти для проведення досліджень за відповідними методиками.

4. Складання плану та програми наукового дослідження:

- коротка характеристика дослідження;

- характеристика об'єкту дослідження;

- аналіз літературних джерел;

- опис методики дослідження;

- результати проведених досліджень;

- шляхи вирішення проблеми (рекомендації, пропозиції автора тощо).

5. Практичне значення проведеного дослідження.

Послідовність основних етапів виконання науково-дослідних робіт

1. Вибір теми дослідження. При виборі теми необхідно враховувати два критерії:

1) суб'єктивний - тема повинна відповідати інтересам дослідника;

2) об'єктивний - тема повинна бути актуальною, тобто недостатньо вивченою і важливою в науковому і (або) практичному відношеннях; тема повинна бути реально здійсненною, треба мати умови для успішного проведення роботи (література, матеріальне забезпечення).

Якщо дослідник приступає до роботи вперше, не знайомий з досягненнями в даній галузі, то вибір конкретної теми для нього складний, і необхідна консультація фахівця.

Безумовно, існують і маловивчені або ледве оформлені напрямки досліджень, що декларується навіть в підручниках або в довідкових виданнях. Займаючись дослідженням в такій галузі науки, учень з великою часткою імовірності пізнає «terra incognita». Тема е локалізацією тієї сфери науки, яка обрана для дослідження певного аспекту проблеми,

2. На другому етапі формулюється науковий апарат дослідження. Визначається мета дослідження. Звичайно вона легко випливає з теми роботи. Мета спрямовує дослідження на одержання нових знань про предмет, що дадуть можливість внести певний теоретичний чи практичний внесок у наукову галузь. Об'єкт становить цілісне утворення елементів об'єктивної реальності чи знань про неї, зафіксованою в темі для подальшої конкретизації. Предмет визначає той бік об'єкта, що досліджується в певних умовах.

У виборі об'єкта і предмета дослідження можна йти двома шляхами. Перший передбачає формулювання проблеми, з якої дослідник переходить до теми, об'єкта, предмета, мети дослідження, поступово звужуючи і конкретизуючи галузь питань, що розглядаються. Однак більш легким і ясним уявляється інший шлях, відповідно до якого здійснюється зворотний рух – від проблеми до предмета дослідження, а від нього – до його об'єкта і теми, тобто шлях, за яким дослідник усвідомлює, що йому треба одержати у процесі дослідження, якими мають бути очікувані результати. Це пов'язано з чіткістю постановки і формулювання проблеми. Вона може прямо вказувати на предмет дослідження, тобто виявляти той бік об'єктивної реальності, який вивчено ще недостатньо, визначати недоліки практичної діяльності, котрі треба усунути, суперечності, що потребують розв'язання. Схематично цю логіку міркувань можна подати так:

- чого немає;

- що треба одержати (проблема);

- про що треба добути нове знання (предмет);

- що для цього треба вивчати (об'єкт);

- в якій галузі наукової діяльності (тема).

Від цих складових наукового апарату залежать усі подальші етапи роботи. Усі вони мають бути обов'язково усвідомлені дослідником. Конкретність визначення наукових категорій досягається у процесі детального осмислення плану дослідження, коректного використання поняттєвої термінології, стилістичної грамотності письмового викладу матеріалу.

3. Для визначення стану вивченості теми, конкретизації мети дослідження, вибору методів роботи необхідно ретельне знайомство з літературою з даної проблеми. Спочатку необхідно зайнятися пошуками літератури. Інформацію про основні роботи з теми можна отримати у вчителя (наукового керівника). Познайомившись з цими літературними джерелами, слід взяти на озброєння роботи, що цитуються в виданнях, які можуть містити інформацію, що цікавить вас. Існують також окремі публікації, що пропонують вичерпні бібліографічні списки з тієї або іншої теми за певний проміжок часу. Безумовно, допомога в пошуку літератури може виявити і традиційний спосіб – перегляд каталогу бібліотек. Особливо гарний результат дасть робота в найбільших бібліотеках України. Провінційний дослідник може скористуватися системою міжбібліотечного абонементу (МБА) або прямо замовити копію роботи в центральній бібліотеці.

Таким чином, приклавши певні зусилля, можна і потрібно добитися такого результату, коли переважна більшість необхідних літературних джерел знаходиться у вашому розпорядженні. Процеси наукової інтеграції і комп'ютеризації науки роблять це цілком реальним. Відзначимо також, що повноцінне вивчення літератури з теми – обов'язкова умова успішності дослідження, що виконується.

Після знаходження необхідного літературного джерела можна розпочати роботу з ним. Передусім треба занести бібліографічні дані книги (статті) в картку, цим самим поклавши початок формуванню своєї картотеки з теми. Паралельно слід створювати відповідну комп'ютерну базу даних. У залежності від можливостей можна вибрати один з двох перерахованих варіантів. Бібліографічні дані повинні бути повними, щоб в подальшому не виникало труднощів з укладання списку робіт, Далі іде цілеспрямоване (виходячи з завдань дослідження) конспектування, виписування цитат. В останньому випадку обов'язково вказують номер сторінки, з якої взята цитата.

Отже, після завершення роботи з літературою дослідник:

- орієнтується у вибраній галузі наукового дослідження, в тому числі знає про ступінь вивченості окремих питань, про невирішені проблеми, а значить, може чітко оцінити і сформулювати актуальність теми;

- ознайомлений теоретично з методиками дослідження:

- здатний написати розділ роботи «Огляд літератури»;

- може сформулювати завдання дослідження (конкретизувати мету) і розробити його план;

- здатний проаналізувати результати своєї роботи, порівняти отримані дані з даними в інших дослідників.

4. Формулювання завдань дослідження - тих конкретних питань, на які слід дати відповідь після виконання наукової роботи. Завдання – це програма дослідницьких процесів, які відображають логіку наукового пошуку.

5. Вибір і вивчення методики – «інструменту», шляхом якого будуть вирішуватися поставлені завдання.

6. Укладання календарного плану роботи на весь період досліджень і на окремі його етапи.

7. Написання програми дослідження. Програма досліджень включає наступні положення: основний зміст роботи (ключові питання, актуальність), мета і завдання дослідження, опис методики виконання роботи і календарний план.

8. Виконання основної частини роботи згідно з вибраною методикою.

9. Аналіз результатів роботи, зіставлення їх з літературними даними, зіставлення гіпотези з експериментальними даними і т.п.

10. Оформлення результатів дослідження.

Переглядів: 2157