• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання з розв’язанням

На підприємстві стійки соломорізок виготовляються з ливарного чавуну з наступною механічною обробкою на вертикально-фрезерному та радіально-свердлильному верстатах. Спеціалісти підприємства запропонували змінити конструкцію стійки і штампувати її з цільної сталевої полоси, що дає можливість виключити з технологічного процесу фрезерну та свердлильну операції. Виробнича програма стійок В_Р = 7600 шт. на рік. Решта вихідних даних наведена в табл. 14.2.

Таблиця 14.2. Дані для розрахунків технологічної собівартості стійок соломорізки

Необхідно визначити технологічну собівартість стійок обома варіантами технологічного процесу їх виготовлення і зробити висновок про доцільність впровадження нової технології.

Розв’язання:

1. Розраховуємо змінні витрати (а) за обома варіантами технологічного процесу виготовлення стійок (на одну стійку) за формулою (14.5).

а₁ = 17,4 + 7,1 + 3,2 = 27,7 грн.

а₂ = 3,1 + 2,6 + 7,4 = 13,1 грн.

2. Обчислимо технологічну собівартість річного випуску за обома варіантами технологічного процесу виготовлення стійок за формулою (14.4).

С_т1 = 27,7 ∙ 7600 + 17500 = 228020 грн.

С_т2 = 13,1 ∙ 7600 + 42000 = 141560 грн.

3. Розраховуємо зміну технологічної собівартості стійок при впровадженні нового технологічного процесу у розрахунку на річну виробничу програму стійок:

DС = 228020 – 141560 = 86460 грн.

Висновок: Впровадження нової технології виготовлення стійок соломорізок є доцільним, оскільки річний економічний ефект за рахунок зменшення технологічної собівартості становить 86,46 тис. грн.

Завдання для самостійного вирішення

Завдання 1. Визначити економічну доцільність застосування кондуктора замість ручної розмітки при обробці отворів на свердлильному верстаті та зменшення при цьому технологічної собівартості механічної обробки. Вихідні дані для розрахування: вартість кондуктора – С = 750 грн; коефіціент його амортизації в експлуатації – К = 1,2; трудомісткість ручного розмічування – t = 3 хв. (0,05 год.); годинна заробітна плата розмічувальника і свердлувальника відповідно – З₁ = 6,20 і З₂ = 5,80 грн; Підготовчо-заключний час на установку кондуктора – t_підг = 6 хв. (0,1 год.); норма штучного часу зменшується з t_шт1 = 0,4 до t_шт2 = 0,3 год., а машинного з t_маш1 = 0,25 до t_маш2 = 0,2; вартість машино-години експлуатації верстата – В = 32 грн; виробнича програма – П = 3000 шт. деталей на рік.

Відповідь: Доцільно; 23 %.

Завдання 2. У механічному цеху машинобудівного підприємства при переході базового на новий технологічний процес виготовлення деталі “поршень” змінні витрати на одиницю продукції (В_у.з.) зменшуються з 80 до 72 грн, а умовно-постійні витрати (В_у.п.) збільшуються з 16300 до 20500 грн на рік.

Необхідно розрахувати “критичну величину” річного обсягу виробництва деталі “поршень”, за якої порівнювальні варіанти технології будуть рівноцінні.

Відповідь: Q_кр = 525 деталей.

Переглядів: 697