Конституційне закріплення принципу народного суверенітету та форми здійснення народовладдя.

Нар́одний сувереніт́ет - це принцип, згідно з яким народу належить вся суверенна повнота влади на території країни,право самому вирішувати свою долю – безпосередньо чи через представницькі органи –, брати участь у реалізації політики своєї держави, контролювати діяльність органів державної влади.^[1] . Принцип народного суверенітету є одним з основоположних для демократії. Термін є похідним від «суверенітету», що є властивістю держаної влади, а, власне кажучи, її пріоритетом над будь-якими іншими проявами влади на території та незалежність за її межами. Народ, як суверен, є носієм верховної влади, уповноважений приймати в межах певної політико-правової ієрархії остаточні рішення. Влада суверена характеризується як найвища в існуючій політико-правовій системі, остання інстанція у сенсі прийняття владних рішень.^[2] Окрім народу, носієм суверенітету може бути держава – державний суверенітет, нація – національний суверенітет.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу	\|	Форми здійснення народовладдя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.