Органи самоорганізації населення.

органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села (сіл), селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом;

мікрогромада – частина жителів територіальної громади, яка об’єднана компактним проживанням на території села (кількох сіл), селища (які не є адміністративними центрами), району в місті (у разі неутворення районної у місті ради), мікрорайону, вулиці, кварталу, будинку (кількох будинків), гуртожитку (кількох гуртожитків) тощо та відносною спільністю соціальних, культурних, побутових та інших потреб чи інтересів, в межах території якої створюється орган самоорганізації населення;

загальні збори – зібрання жителів мікрогромади для вирішення питань місцевого значення, передбачених цим Законом;

конференція – зібрання представників жителів мікрогромади, уповноважених представляти інтереси інших жителів відповідної мікрогромади на підставі рішень загальних зборів для вирішення питань місцевого значення, передбачених цим Законом;

уповноважені – особи, які уповноважені учасниками загальних зборів (конференції) жителів мікрогромади представляти їх інтереси у відповідній сільській, селищній, міській або районній у місті (у разі її створення) раді під час надання дозволу на створення органу самоорганізації населення та у виконавчому комітеті відповідної ради у процесі легалізації органу самоорганізації населення;

повноваження органу самоорганізації населення – повноваження місцевого самоврядування, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час надання дозволу на його утворення;

додаткові повноваження органу самоорганізації населення – повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими відповідна місцева рада додатково наділяє орган самоорганізації населення у разі отримання ним статусу юридичної особи.

Стаття 3. Поняття органу самоорганізації населення

Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст у вирішенні окремих питань місцевого значення.

2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, житлових комплексів, органи самоорганізації населення села (сіл), селища (які не є адміністративними центрами), району у місті (у разі неутворення районної у місті ради), а також інші органи самоорганізації населення, створені за територіальною ознакою.

3. Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції та законів України;

2) представлення та відстоювання інтересів мікрогромад та їх жителів у взаємовідносинах із органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, а також суб’єктами господарювання;

3) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні та безпосереднього надання їм відповідних послуг;

4) участь у формуванні та реалізації програм соціально-економічного і культурного розвитку території діяльності органу самоорганізації населення та інших місцевих програм.

4. Орган самоорганізації населення є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості статусу районних та обласних рад як органів місцевого самоврядування.	\|	Територіальна, матеріальна, фінансова, організаційна та правова основи місцевого самоврядування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.