• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність і класифікація глобальних проблем.

Проблеми, що охоплюють не одну якусь країну або групу країн, а планету в цілому називають глобальними.

Усі глобальні проблеми зумовлюють одна одну і взаємопов’язані. Загальними причинами глобальних проблем вважаються:

· перенаселення планети;

· сучасна науково-технічна революція;

· зростання промислового виробництва.

За переліченими ознаками глобальні проблеми поділяють на три сфери дії:

1) Взаємодія природи і суспільства. До проблем цієї сфери відносять:

- збереження НПС;

- освоєння ресурсів Світового океану;

- забезпечення людства сировиною і енергією;

- оволодіння космічним простором;

2) Суспільні взаємовідносини. Найважливіші проблеми цієї групи:

- відносини між державами різних соціально-екномічних устроїв;

- подолання економічної відсталості багатьох країн світу;

- локальні, регіональні, міжнародні, військові, національні, релігійні конфлікти;

- відвернення загрози ядерної війни.

3) Розвиток людини:

· демографічна проблема;

· проблема урбанізації;

· проблема пристосування до умов природного і соціального середовища, яке постійно змінюється;

· проблема боротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями.

Подальше загострення цих проблем загрожує існуванню людської цивілізації.

Розв’язання глобальних проблем сучасності, забезпечення майбутнього людської цивілізації вимагають розробки й реалізації комплексної колективної програми: економічної, екологічної й воєнно-політичної безпеки людства.

1. Характеристика глобальних екологічних проблем.

За останнє десятиріччя розуміння важливості екологічних проблем досягло найвищого рівня. Про це свідчить той факт, що на порядку денному – питання не лише охорони навколишнього середовища, а й його безпосереднього захисту. Природозахисна діяльність посіла важливе місце у політиці багатьох держав, стала цариною міжнародних взаємин. Проте, деградація природного середовища наприкінці ХХ-го століття набула таких масштабів, що зусилля, спрямовані на ліквідацію наслідків людської діяльності виявилися недостатніми. Тому проблема докорінних змін у ставленні до проблеми освоєння та використання навколишнього середовища набула особливої актуальності.

Особливе значення має робота, спрямована на попередження негативного впливу діяльності людини на природу на противагу концепції ліквідації її наслідків. Проте, таке прогнозування, або моніторинг розвитку навколишнього середовища зустрічає на своєму шляху чимало труднощів, пов’язаних передусім із тим, що по-перше, не всі наслідки діяльності людини можуть бути передбаченими, а, по-друге, часові межі виявлення таких наслідків нерідко суттєво різняться. Наприклад, ситуація, що склалася унаслідок аварії на ЧАЕС, прогнозувалася через вісім-десять років, а все відбулося значно раніше – через три-п’ять років. Йдеться про негативний вплив радіаційного випромінювання на організм людини, рослин і тварин. Отже, моніторинг навколишнього середовища, хоча і має позитивне значення у господарській та науковій діяльності, проте, його методи ще не є досконалими. Тому покладатися лише на них не можна.

На жаль, нічим не стримувана деградація природи продовжує загрожувати не лише благоустрою людей, а й загалом існуванню життя на планеті.

«Парниковий ефект»

Парниковий ефект є природним процесом, який допомагає при нагріванні поверхні Землі та атмосфери. Це пов’язано з тим, що деякі атмосферні гази, такі як оксид вуглецю, водяна пара і метан, змінюють енергетичний баланс планети за рахунок поглинання довгохвильового випромінювання від поверхні Землі. Без парникового ефекту життя на цій планеті, ймовірно, не існувала б, так як середня температура Землі була б -18 ° за Цельсієм, а не нинішніх 15 °. Енергія від сонця проходить через атмосферу і частина енергії (26%) відбивається назад в космос хмарами та іншими атмосферними частками. Близько 19% поглинається хмарами і газами в атмосфері. З решти 55% - 4% відбивається від поверхні землі назад у космос і в середньому 51% сягає поверхні. Ця енергія використовується для нагріву поверхні землі, танення снігу і льоду, випаровування води і фотосинтезу.

Основними парниковими газами, по зменшенню впливу на тепловий баланс Землі, є: водяна пара, вуглекислий газ, метан і озон.

Цей процес викликає розвиток парникового ефекту (greenhouse effect) – нагрівання нижніх шарів атмосфери й земної поверхні, яке підсилюється з ростом концентрації парникових газів в атмосфері, що призводить до глобального потепління.

Вже зараз ми можемо спостерігати що середньорічна температура зростає, у всякому разі в нашому регіоні. Останнє десятиліття є найтеплішим за всю історію спостереження за температурою в Україну. Про наслідки глобального потепління і парникового ефекту говорити безглуздо, але висновки вже можна зробити з тієї кількості природних катаклізмів які пережила планета за останні роки.

Переглядів: 398