ЛЕЙКОЦИТАРНА ФОРМУЛА КРОВІ ЩУРІВ

еритроцити, кл/л	лейкоцити, кл/л	тромбоцити, кл/л	моноцити, %	еозинофіли, %	нейтрофіли
паличко-ядерні, %	сегменто- ядерні, %
7,94±0,17×10¹²	6,75±0,44×10⁹	0,025±0,001×10¹²	1,0±0,18	2,0±0,5	1,92±0,22	26,4±0,24

11. Спостереження гемолізу еритроцитів

11.1.У штатив ставлять 4 пробірки, в які наливають по 3 мл відповідно: в 1-шу – фізіологічного розчину, в 2-гу – дистильованої води, в 3-тю – 0,1 %-го розчину НС1, у 4-ту – 5% розчину аміаку. В усі пробірки вносять піпеткою по 2 краплини цитратної крові. Пробірку з кров’ю, що в ній залишалася, ставлять у морозильну камеру холодильника на одну годину, потім виймають і розморожують у склянці з гарячою водою. Розглядають вміст усіх 5 пробірок, визначають наявність чи відсутність гемолізу.

11.2. Краплину крові розбавте фізіологічним розчином, покладіть на предметне скло і розгляньте під мікроскопом. Згодом на край предметного скла нанесіть краплину дистильованої води, що швидко заходить під покривне скельце і впливає на еритроцити, які спочатку набрякають, а згодом зникають. Якщо на край накривного скельця нанести розчин йоду, то строма еритроцита забарвлюється в жовтий колір.

12. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів

Візьміть ряд пробірок, запишіть їх номери, приготуйте розчини кухонної солі різної концентрації(0,2%, 0,9% та 2%), добавте до них по кілька краплин крові, перемішайте і залиште на 1 год. Після цього спостерігайте, в якій пробірці стався повний, частковий, або зовсім не відбувся гемоліз. При повному гемолізі спостерігається забарвлення розчину, при відсутності його залишається прозорим, безбарвним, а еритроцити осядуть на дно; при частковому гемолізі зруйновані еритроцити забарвлюють розчин, а цілі – осядуть на дно. Отже, еритроцити тієї самої крові мають неоднакову осмотичну стійкість відносно гіпотонічних розчинів. Для здорових людей мінімальна стійкість лежить у межах 0,46-0,58% NaCl, а повний гемоліз настає при 0,30-0,32% NaCl.

11. Оформити протокол заняття, зробити висновки.

Контрольні запитання:

1. Які основні методи досліджень лімфоцитів Ви знаєте, їх зміст?

2. Які кластери диференціації мають Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Т-хелпери та Т-цитотоксичні лімфоцити.

3. Яке значення має визначення субпопуляції Т-лімфоцитів?

4. Тестові завдання:

4.1. За допомогою якого методу визначають кількість Т-лімфоцитів?

А. Реакція бласттрансформації.

Б. Метод розеткоутворення з еритроцитами миші.

В. НСТ-тест

Г. Метод розеткоутворення з еритроцитами барана.

4.2. За допомогою якого маркеру визначають субпопуляцію Т-хелперів?

А. CD 1

Б. CD 4

В. CD 8.

Г. CD 16.

4.3. За допомогою якого маркеру визначають субпопуляцію природних кілерів?

А. CD 1

Б. CD 4

В. CD 8

Г. CD 16.

4.4. За допомогою якого методу визначають кількість В-лімфоцитів?

А. Реакція бласттрансформації.

Б. Метод моноклональних антитіл до CD.

В. НСТ-тест

Г. Метод розеткоутворення з еритроцитами барана.

Правильні відповіді на тестові завдання:

4.1. Г.

4.2. Б.

4.3. Г.

4.4. Б.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.