Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Клас Теліоміцети – Teliomycetes

X

Клас Устоміцети або сажкові гриби – Ustomycetes

IX.

Плодові тіла відсутні, базидія одно- або багатоклітинна, виростає з товстостінної спочиваючої спори – телейтоспори. В циклі розвитку телейтоспора зазвичай виконує функцію зимуючої стадії, в якій гриб переносить несприятливі умови. Телейтоспори круглі або кулясті, зі щільною оболонкою чорного або фіолетового кольору, утворюються у великих кількостях у вигляді чорного пилу восени в уражених грибом органах рослини-господаря. Ці скупчення телейтоспор, або соруси, надають ураженим органам рослини обгорілий вигляд. Уражені органи перетворюються на сажкоподібну масу. Звідси походить назва хвороби, яку викликають устоміцети , або сажкові гриби – сажка. Базидіоспори здатні брунькуватися або попарно копулювати, утворюючи дикаріонтичний міцелій.

Зараження відбувається різними шляхами. Розрізнять три способи зараження рослин сажковими грибами:

1. Зараження відбувається під час проростання насіння: тверда сажка зернових культур, порошиста сажка кукурудзи.

2. Зараження відбувається в зав’язі під час цвітіння злаків. Характерний для порошистої сажки пшениці (Ustilago tritici) та ячменю (U. nuda).

3. Уражуються всі наземні органи рослини – господаря в молодому віці. Цей спосіб зараження характерний для пухирчастої сажки кукурудзи (Ustilago zeae).

Спочатку тривалий час зараження рослини сажковими грибами є непомітним зовні. Лише через деякий час можна помітити перші ознаки захворювання. Інкубаційний (прихований) період при різних сажкових хворобах різний (від 2-3 неділь до 3 років).

Міцелій сажкових грибів розростається переважно в живих клітинах рослини-господаря. Гіфи – тонкі безбарвні нитки в заражених клітинах утворюють гаусторії гроновидної форми. Формування спор у більшості сажкових грибів відбувається в тканинах різних частин квітки, плоду чи насіння (у деяких представників в тканинах надземних вегетативних органів).

Плодові тіла відсутні, базидія багатоклітинна (фрагмобазидія), утворюється з телейтоспори. Базидіоспори завжди проростають гіфою.

Порядок Урединальні або Іржасті гриби – Uredinales.

Симптоми при ураженні рослин – плями або смуги звичайно іржаво-бурого кольору. Звідси і назва грибів цієї групи. Іржасті гриби паразитують на вищих судинних рослинах з багатьох родин. Відмінна риса цієї групи грибів – це наявність в циклі їх розвитку декількох різних за формою та функціями спороношень, які називають стадіями розвитку гриба.

Пукцинія злакова або збудник стеблової, лінійної або чорної іржі злаків - Puccinia graminis. Цей гриб паразитує на багатьох культурних і дикоростучих злаках. Дуже шкодочинний. Однак початок розвитку гриба відмічається не на злаках, а на рослинах зовсім інших груп, в даному випадку на барбарисі, на листках якого в кінці квітня – початку травня з’являються оранжеві плями. Це спороношення утворене гаплоїдним міцелієм. Має вигляд утворів глечикоподібної форми, що наз. спермогоніями або пікнідами; в порожнині їх від конідієносців відчленовуються дрібні гаплоїдні конідії, які називаються пікноспорами або спермаціями (1). Ці спори переносяться комахами на інші листки. Але пікноспори самі не можуть викликати інфекцію. Для дальшого розвитку гриба необхідно злиття двох спермаціїв (+) (-). Рівнозначно статевому процесу. Утворюється дикаріофітний міцелій. З нижнього боку листка барбарису формуються ецидії – утвори, всередині яких утворюються двоядерні ецидіоспори (2) округлої форми, яскраво-жовті. Далі ецидіоспори повинні потрапити на рослини родини Злакових (уражуються листки, стебла). Розвивається двоядерний міцелій, на якому розвиваються літні спори – уредоспори (3). Під тиском уредоспор епідерміс листка чи стебла і спори (оранжевого кольору, яйцевидної форми, одноклітинні, двоядерні) розносяться вітром. Протягом літа може утворитись декілька поколінь уредоспор. Можуть поширюватись на значні відстані.

До кінця літа на місці уредоспор, на тому ж двоядерному міцелії утворюються двоклітинні з темною товстою оболонкою телейтоспори (4). Вони розміщені на ніжках в телейтоспороношеннях, так званих пустулах, що проривають епідерміс. Телейтоспори слугують для перезимівлі гриба. Весною в них відбувається каріогамія (тобто відбувається справжній статевий процес) – до проростання спори. Диплоїдне (2n) ядро ділиться двічі, утворюється 4 гаплоїдних ядра, вони дають початок базидіоспорам. Базидіоспори сидять на стеригмах фрагмобазидій (4 клітинні базидії), що утворюються з кожної із двох клітин телейтоспори.

Базидіоспора, потрапляючи на листок барбарису, дає початок спермогонію чи пікніді.

Тема 7: Ліхенізовані гриби або Лишайники (Lichenophyta)




Переглядів: 1843

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Гастероміцети. | Розмноження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.