• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів.

Під час топогеодезичної прив'язки спостережного пункту визначають прямокутні координати (X, Y) і абсолютну висоту (h) пункту, а також дирекційні кути з точки встановлення приладу спостереження на один-два віддалених орієнтири (рис.6).

Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів виконується, як правило, силами та засобами підрозділів оптичної розвідки.

Топогеодезичну прив'язку залежно від умов, обстановки, наявності часу, повноти вихідних даних і характеру місцевості виконують на геодезичній основі або по карті (аерознімку).

Висоту спостережних пунктів на рівнинній та пагорбкуватій місцевості визначають по карті, у гірській місцевості - за допомогою приладів.

В ході топогеодезичної прив'язки на геодезичній основі координати спостережних пунктів визначають за допомогою приладів відносно пунктів геодезичних мереж, а дирекційні кути орієнтирних напрямків геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способами.

Рисунок 6 - Зміст топогеодезичної прив’язки спостережного пункту

В ході топогеодезичної прив'язки по карті (аерознімку) координати спостережних пунктів визначають за допомогою приладів або апаратури топоприв'язки. За початкові точки приймають добре виражені на місцевості контурні точки і місцеві предмети, координати яких отримані по спеціальній карті з надрукованими координатами контурних точок, по карті масштабу 1:25000,1:50000,1:100000, або по аерофотознімку з координатною сіткою.

Дирекційні кути орієнтирних напрямків визначають геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способами, за допомогою магнітної стрілки бусолі (розвідувального теодоліта), а при неможливості застосування перерахованих способів і по контурних точках карти (аерознімку). Крім того, дирекційні кути можуть бути отримані шляхом передачі їх від напрямку з відомим дирекційним кутом одночасним відмічанням по небесному світилу, кутовим ходом або за допомогою гірокурсопоказчика апаратури топоприв'язки.

Під час топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів своїми силами для вимірювання кутів використовують бусоль, розвідувальний теодоліт, далекоміри, а також прилади розвідки, топогеодезичної прив'язки і орієнтування командирських машин управління. Відстань вимірюють далекомірами, бусоллю з використанням далекомірної рейки, за допомогою короткої бази, а також мірного шнуру.

Під час топогеодезичної прив'язки виміряні відстані не повинні перевищувати: стереоскопічними далекомірами ДС-1 - 2 км; ДС-1М-1 - 3 км; ДС-2 - 4 км; ДСП-30 – 300 м, бусоллю з використанням далекомірної рейки - 200 м, квантовими далекомірами - в межах його технічних можливостей. При вимірюванні відстаней з використанням короткої бази довжина повинна бути не менше 1/10 відстані, що визначається.

Обробка результатів вимірювань, які виконуються в ході топогеодезичної прив'язки по карті (аерофотознімку), проводять графічним методом (на карті, аерофотознімку, приладі управління вогнем), аналітичним методом (за допомогою обчислювача, логарифмічної лінійки, мікрокалькулятора, ЕОМ або таблиці логарифмів) або змішаним (графіко-аналітичним) методом (по номограмі інструментального ходу та приладу управління вогнем). При топогеодезичній прив'язці результати вимірювань на топогеодезичній основі обробляють тільки аналітичним методом.

Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів проводиться з контролем. При контролі топогеодезичної прив'язки повторно визначають координати та дирекційні кути орієнтирних напрямків.

Під час проведення контролю потрібно:

- визначити координати спостережного пункту від інших контурних точок та іншим способом;

- визначити дирекційні кути незалежними один від одного способами.

Під час проведення топогеодезичної прив'язки за допомогою апаратури топоприв'язки проводять контроль точності роботи апаратури шляхом порівняння координат, отриманих апаратурою топоприв'язки, з координатами контрольних точок, розміщених на маршруті руху.

З метою виключення грубих помилок при обмеженому часі на проведення топогеодезичної прив'язки потрібно порівняти координати спостережного пункту, визначені за допомогою апаратури топоприв'язки або приладів, з координатами, визначеними прийомами окомірної зйомки.

Координати вважаються визначеними вірно, якщо розходження не перевищують величин, приведених в табл.1.

Таблиця 1 – Вимоги щодо визначення координат пунктів і позицій (постів)

Якщо в процесі контролю отримані розходження в вимірюваннях величини, які не перевищують граничних, то за кінцеве значення приймають:

- при вимірюваннях, що за точністю однакові - середньоарифметичне отриманих результатів;

- при вимірюваннях, що за точністю різні - результати більш точного способу.

Якщо розходження перевищують допустимі, то спочатку перевіряють правильність записів польових вимірювань та розрахунків, а потім польові вимірювання. Якщо помилка не знайдена, то роботу виконують спочатку, використовуючи інші вихідні данні або способи робіт.

Переглядів: 2590