Законодавча влада

Парламент Італії є двопалатним та складається з палати депутатів та сенату республіки. Він є представницьким та законодавчим органом державної влади. Термін повноважень обох палат парламенту, згідно із ст. 60 Конституції Італії, складає 5 років і не може бути подовжений інакше, як на засадах закону і тільки, та у випадку війни.

Палата депутатів представляє населення всієї Італії, обирається загальним та прямим голосуванням у кількості 630 депутатів. Депутатом може бути обраний будь-який виборець, якому на день виборів виповнилося 25 років. Розподіл місць між виборчими округами здійснюється поділом кількості населення Італії, визначеної останнім переписом, на 630, і розподілом місць пропорційно кількості населення кожного округу на основі внутрішніх коефіцієнтів та правила найбільшого залишку.

Кількість сенаторів, що обираються, - 315 осіб. Жодна область не може мати менше семи сенаторів, лише область Молізе обирає двох сенаторів, а область Вале д’Аоста – одного. Розподіл місць між областями здійснюється пропорційно до кількості населення, визначеної останнім переписом, на основі внутрішніх виборчих коефіцієнтів та правила найбільшого залишку. Сенатори обираються загальним та прямим голосуванням виборців, які досягли 25 років. Для громадян, чиї кандидатури висунуті на вибори, встановлений досить високий віковий ценз – досягнення 40-річного віку.

Закони розглядаються та утверджуються кожною з палат, після чого подаються Президенту республіки на підпис.

Уряд Італії складається з голови ради та міністрів, які разом утворюють Раду міністрів. Президент призначає голову Ради міністрів та за його поданням міністрів.

Голова Ради міністрів керує загальною політикою уряду і несе за нього відповідальність. Він підтримує єдність політичного та адміністративного напрямів, координує діяльність міністрів. Міністри колегіально відповідальні за дії Ради міністрів, індивідуально - за дії підлеглих їм відомств.

Уряду Італії може бути делеговано здійснення законодавчих функцій з боку парламенту. Таке делегування, як передбачено ст. 76 італійської Конституції, може мати місце лише з посиланням на керівні принципи і критерії, лише на обмежений час та з визначеного кола питань. У такому випадку уряд видає декрети, які мають чинність звичайного закону. У день видання таких розпоряджень уряд повинен обов’язково подати його на затвердження до палат парламенту, які, якщо навіть розпущені, спеціально скликаються і збираються протягом п’яти днів.

Уряд Італії традиційно формується як коаліційний, з представників кількох партій, тому характерними рисами державного механізму Італії є досить часта зміна урядів та менш значна, порівняно з країнами, які мають однопартійний або двопартійний уряд, роль у державному та суспільному житті голови уряду. Він, зокрема, не може приймати одноосібно рішень, обмежений у питаннях кадрових переміщень в уряді, оскільки свої рішення повинен узгоджувати з лідерами партій, що входять до урядової коаліції.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Судова влада	\|	Президент республіки Італія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.