• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть нової економічної політики. Особливості її впровадження в Україні.

Спроба збудувати в країні безтоварно-розподільчу централізовану еконо­міку призвела до паралічу виробництва, поглибленого двома війнами. Якщо в Західній Європі спад виробництва на початок 1921 р. становив 1/3 довоєнного рівня, то на терені колишньої Російської імперії валовий продукт не перевищував 13 % від рівня 1913 року.

У 1920 р. в Україні практично припинився видобуток залізної руди, добувалося приблиз­но 195 тис. тон вугілля, але на шляху до споживачів половина його розкрадалась. Чавуну виплавлялося 0,48, сталі — 1,7, прокату — 1,8 % порівняно з 1913 роком. Украй низькими стали обсяги виробництва в харчовій і легкій промисловості: цукру — 5, тканин — 28,9 %. У містах практично вижили лише ті робітники, які зберегли зв'язок із селом або мали городи. Якщо 1917 р. в українській промисловості працювало 942,3 тис. робітників, то влітку 1921 — лише 260 тис, тобто 27,6 %. У шахтах Донбасу знаходилося 82 млн тон затопленого або заваленого вугілля, із 3269 шахт працювали лише 893, а з 295 тис. шахтарів лишилося всього 147,7 тис, тому видобуток вугілля знизився в 6,2 раза.

Було повністю знищено 4 тис.км залізниць. Зали­шилося лише 40% паровозів.

Посівні площі скоротилися з 20,9 млн десятину 1913 р. до 15,4 млн десятин у 1920 р. Знизилася врожайність.

До липня 1921 р. невпинна емісія збільшила грошову масу порівняно з листопадом 1917 р. в 60 разів, а до 1923 р. ціни зросли на 7200 %.

У містах України лютували епідемії, люди потерпали від голоду, масового безробіття, розвалу житлово-комунальної системи, небувалого дефіциту житла. Загальна сума збитків, завдана Громадянською війною, оцінювалася у 12 млрд крб.

Неп була ком­плексом заходів перехідного періоду, спрямованих на зміцнення союзу робітничого класу і селянства.

Об'єктивні причини, що зумовили перехід до непу:

1. Глибока соціально-економічна і політична криза влади;

2. Масові повстання в сільській місцевості, виступи в містах, армії та на флоті;

3. Злам ідеї побудови соціалізму і комунізму шляхом ліквідації ринкових відносин;

4. Намагання більшовиків утримати владу в будь-який спосіб;

5. Спад революційної хвилі на Заході. Відкладення «світової» революції;

Крок до нової економічної політики зробив X з'їзд РКП(б), що відбувся в березні 1921 р.

Мета НЕПу:

• Ліквідація загрози нової Громадянської війни

• Рятування більшовицького режиму

• Покращення економічного становища країни, що знаходилася в міжнародній ізоляції

Нова економічна по­літика включала:

1. заміну продрозкладки продподатком;

2. використання товарно-грошових відносин, форму­вання ринку;

3. кооперування трудящих;

4. запровадження госпрозрахунку, особистої зацікав­леності в результатах праці;

5. тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку, легалізація приватного підприємництва.

Переглядів: 991