ХРЕБТОВИЙСТОВП

Хребтів стовп, columna vertebralis, має метамерну будову і складається із окремих кісткових сегментів – хребців, vertebrae, які послідовно накладаються один на другий і відносяться до коротких трубчастих кісток.

Функції хребтового стовпа. Хребтовий стовп виконує роль осьового скелету, який є опорою тіла; захист спинного мозку, який знаходиться у його каналі; приймає участь у рухах тулубу і черепу. Положення і форма хребтового стовпа визначаються прямоходінням людини.

Загальні властивості хребців. Відповідно трьом функціям хребтового стовпа кожен хребець (vertebra, spondilos), має:

1. Опорну частину, розміщену спереду і потовщену у вигляді короткого стовпчика – тіло, corpus vertebrae.

2. Дугу, arcus vertebrae, яка прикріплюється позаду до тіла двома ніжками, pediculi arcus vertebrae, і замикає хребтовий отвір, foramen vertebrale; із сукупності хребтових отворів у хребтовому стовпі утворюється хребтовий канал, canalis vertebralis, який захищає від зовнішніх ушкоджень розміщений в ньому спинний мозок. Отже, дуга хребця виконує переважно функцію захисту.

3. На дузі знаходяться пристосування для руху хребців – відростки. По серединній лінії від дуги відходить назад остистий відросток, processus spinosus; з боків з кожної сторони – поперечний відросток, processus transverses; до верху і до низу – парні суглобові відростки, processus articulares superiores et inferiores, праві та ліві (dexter et sinister). Останні відмежовують ззаду парні вирізки, верхні та нижні, праві та ліві (incisurae vertebrae superores et inferiores, dexter et sinister). Із них при накладанні одного хребця на інший утворюються міжхребцеві отвори, foramina intervebralia, для нервів і судин спинного мозку. Суглобові відростки слугують для утворення міжхребцевих суглобів, в яких здійснюються рухи хребців, а поперечні і остистий – для прикріплення м’язів і зв’язок, які приводять в рух хребці. В різних відділах хребта окремі частини хребців мають різну величину і форму, внаслідок чого розрізняють хребці: шийні (7), грудні (12), поперекові (5), крижові (5) і куприкові (1 – 5). Природно, що опорна частина хребця (тіло) у шийних хребців виражена порівняно мало ( у першого шийного хребця навіть відсутнє), а за напрямком вниз тіла хребців поступово збільшуються, досягаючи найбільших розмірів у поперекових хребців; крижові хребці, які несуть на собі весь тягар тулубу, голови і верхніх кінцівок і зв’язуючі скелет цих частин тіла з кістками поясу нижніх кінцівок, а через них з нижніми кінцівками; зростаються в єдину крижову кістку. Навпаки, куприкові хребці . які являють собою залишок зниклого у людини хвоста, мають вигляд маленьких кісткових утворень, в яких мало виражене тіло і немає дуги. Дуга хребця як захисна частина у місцях потовщення спинного мозку(нижні шийні, верхні грудні і верхні поперекові хребці) утворюють більш широкий хребтовий отвір. У зв’язку з закінченням спинного мозку на рівні другого поперекового хребця нижні поперекові і куприкові хребці мають хребцевий отвір, який поступово звужується і у куприка зовсім зникає. Поперечні і остистий відростки, до яких кріпляться м’язи і зв’язки, більш виражені там, де прикріплюються більш потужні м’язи (поперековий і грудний відділи , а на крижовій кістці у зв’язку із зникненням хвостових м’язів ці відростки зменшуються і, зливаючись, утворюють на крижовій кістці невеликі гребені. Внаслідок зростання крижових хребців в крижовій кістці зникають суглобові відростки, які добре розвинені у рухливих відділах хребтового стовпа, особливо у поперековому. Таким чином, щоб зрозуміти будову хребтового стовпа необхідно пам’ятати, що хребці і їх окремі частини більш розвинені в тих відділах, які виносять найбільше функціональне навантаження. Навпаки, там де функціональні вимоги зменшуються, там спостерігається редукція відповідних частин хребтового стовпа, наприклад, у куприку, який у людини став рудиментарним утворенням.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СКЕЛЕТ ТУЛУБУ	\|	ОКРЕМІ ВИДИ ХРЕБЦІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.