Культурне життя в Україні у др.пол. 40-х - на початку 50-х років.

Умови розвитку культури в 1940-1950-ті pp.:

І. Відбудова закладів освіти, науки і культури:

1. Відновлення зруйнованих і будівництво нових закладів освіти.

2. Відновлення структури АН УРСР.

3. Відновлення мережі культурно-мистецьких установ.

ІІ. «Культурна революція» на західноукраїнських землях:

1. Ліквідація неписьменності.

2. Насаджування комуністичної ідеології.

3. Розбудова мережі освітніх і культурно-мистецьких закладів.

ІІІ. Ідеологічний наступ. «Ждановщина»:

1. Боротьба проти «буржуазного націоналізму».

2. Боротьба проти космополітизму і «низькопоклонства перед Заходом».

3. «Лисенківщина»(розгром генетики).

В умовах, коли на першому плані стояла відбудова важкої промисловості і нарощування воєнного потенціалу, на розвиток культури не вистачало коштів. Тому видатки на культурну сферу концентрувалися на найважливіших об'єктах — школах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах.

У 1950р. повністю відновлюється довоєнна мережа шкіл, у яких навчалося 6,8млн дітей. Значного поширення набули вечірня і заочна форми навчання. У 1953р. в Україні було впроваджено обов'язкове семирічне навчання дітей.

Нові історичні умови не змінили державного курсу на русифікацію шкіл та освіти. Закривалися національні школи. Була відновлена робота піонерських та комсомольських організацій. Найважливішим покликанням школи оголошувалося виховання відданості Сталіну і більшовизму.

В роки четвертої п'ятирічки була відновлена робота всіх вузів України, яких у 1950р. налічувалося 160. Продовжував збільшуватися контингент студентів, особливо за рахунок вечірніх і заочних відділень інститутів та університетів.

Досягнення української науки (кінець 1940-х - початок 1950-х pp.):

1. У повоєнні роки відновилася робота науково-дослідних установ України. У 1950р. їх кількість в республіці становила 462. Академію наук УРСР очолював О.Палладін.

2. 1946 р. запуск першого експериментального атомного реактору.

3. 1948—1951р. під керівництвом С.Лебедева створено першу в Європі і СРСР малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ».

4. Система керівництва наукою, що існувала в УРСР, створювала умови для засилля авантюристів. Унаслідок цього деякі напрями наукових досліджень, наприклад генетика, були оголошені "лженауками". В серпні 1948р. на сесії Всесоюзної академії с/г наук Т.Лисенко після довгої боротьби здобув остаточну перемогу над своїми науковими опонентами. Почалися переслідування і розправи.

5. Удосконалення і широке застосування методу автоматичного зварювання металу під флюсом, розробленого під керівництвом Є. Патона. Нова технологія була застосована при спорудженні газопроводу Дашава-Київ, використовувалася при зварюванні труб магістральних водогонів тощо.

Висновок: усі видатні досягнення тогочасної науки і техніки мали місце лише в галузях, що стосувалися воєнного або суміжного виробництва. Інші галузі наукових знань опинились під серйозним ідеологічним тиском, а вчені зазнали репресій.

У др. пол. 40-х та на поч. 50-х років українська культура збагатилася художніми творами вже відомих літераторів — М.Рильського, П.Тичини, В. Сосюри, Ю.Яновського, О.Вишні, а також молодих талановитих письменників — О.Гончара, М.Нагнибіди та інших.

В умовах сталінського режиму діячі культури зобов'язані були творити в рамках так званого соціалістичного реалізму, який зводив функції літератури та мистецтва до зображення переваг "соціалістичного способу життя" і прославлення діяльності Й. Сталіна. Помітним явищем у літературному житті повоєнного часу стало видання В.Некрасовим однієї з кращих книг пpo ІІ світову війну "В окопах Сталінграду".

Визнання громадськості здобули твори композиторів К.Данькевича, Д.Клебанова, М.Штогаренка, виконавське мистецтво видатних майстрів сцени М.Литвиненко-Вольгемут, Г.Юри, Б.Гмирі, С.Козака, Н.Ужвій, В. Огневого.

У повоєнні роки розвиток культури проходив у атмосфері ідеологічної непримиримості, постійних переслідувань інакомислячих.

«Ждановщина» — система заходів, спрямованих на відновлення ідеологічного контролю над суспільством. Секретар ЦК ВКП(б) А.Жданов. Причини:

1. Послаблення ідеологічного тиску на радянське суспільство в роки ІІ світової війни.

2. Зростання патріотичних почуттів національної інтелігенції.

3. Початок «холодної війни».

Мета:

1. Культурно-ідеологічна ізоляція країни.

2. Нейтралізація патріотично налаштованої інтелігенції.

3. Зміцнення тотального контролю над суспільством.

4. Відтворення образу зовнішнього і внутрішнього ворога.

1946 — 1951рр.ЦК КП(б)У 1946р. ухвалив кілька постанов «Про перекручення і помилки у висвітленні укр. літератури в "Нарисі історії української літератури"», «Про журнал "Перець"» та ін. Призначення Л.Кагановича керівником українською парторганізацією, посилило боротьбу з «українським буржуазним націоналізмом».

Суперечливі тенденції проявилися в сфері театрального мистецтва. В результаті прийняття ЦК КП(б)У (жовтень 1946р.) постанови "Про репертуар драматичних театрів і заходи щодо його поліпшення" обов'язковим для репертуарів театрів стало перевага вистав на сучасні теми, які б оспівували соціалістичні творення.

Аналогічні процеси відбувалися в галузі кіномистецтва. Основу кінематографа складали революційно-патріотичні твори. В умовах жорсткого контролю реалізував свій кіносценарій "Життя в цвіту" український кінорежисер О.Довженко. Згодом фільм вийшов на екрани під назвою "Мічурін".

У 1948 р. з ініціативи вищого партійного керівництва в СРСР розгорнулася боротьба з так званими "космополітами", яка поширилася і в Україні. Пошуки ідеологічних відхилень привели до нападок на діячів єврейської культури. Їх звинувачували в антипатріотизмі, у низькопоклонстві перед реакційною буржуазною культурою.

Січень 1949р. Боротьба сталінського керівництва з «низькопоклонством перед Заходом». Об'єктом переслідувань були обрані літератори, митці, учені. Сигналом до атаки проти космополітів стала редакційна стаття «Про одну антипатріотичну групу театральних критиків», опублікована в газеті «Правда». Відгомоном цієї статті в Україні стало навішування ярликів «безрідних космополітів» на літературних і театральних критиків 0.Борщагівського, А.Гозенпура та ін.

Початок 1950-хpp. Нова хвиля звинувачень стосовно української інтелігенції. Переслідувань зазнали українські композитори Б.Лятошинський, М.Колесса, М.Вериківський, К.Данькевич (опера «Богдан Хмельницький»), науковці. Нещадній критиці було піддано творчість В.Сосюри за вірш «Любіть Україну» (1944 p.).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перехід до мирного будівництва. Особливості відбудови економіки.	\|	Заняття 16

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.