• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація вимірювань

Вимірювання можуть бути класифіковані за:

- способом одержання результату;

- вираженням результату вимірювань;

- точністю оцінки похибки вимірювань;

- кількістю спостережень в ряді вимірювань;

- відношенням до зміни величини, яка вимірюється;

- зв’язком з об’єктом вимірювань.

За способом одержання результату вимірювання діляться на прямі, посередні, сукупні та сумісні.

Прямими називаються такі вимірювання, за яких значення вимірюваної величини визначається безпосередньо за експериментальними данними. Прямі вимірювання найпростіші та шайпоширеніші у промисловості.

Посередніми називаються накі вимірювання, за яких значення вимірюваної величини визначається за допомогою відомих математичних залежностей між цієюь величиною і величиною, яка визначається прямими вимірюваннями. У загальному вигляді вимірювана величина визначається за формулою

Х_в = f(y₁, y₂, y₃, .....),

де y₁, y₂, y₃ - значення величин, виміряних прямим способом;

f – функціональна залежність.

При сукупних вимірюваннях числове значення вимірюємої величини визначається розв’язанням системи рівнянь, одержаних шляхом сукупних прямих вимірювань однієї або декількох однойменних величин (наприклад, визначення температурного коефіцієнта лінійного ролзширення, визначення маси окремих гирь за масою одної із них в результаті прямого порівняння мас різної комбінації гирь тощо).

При сумісних вимірюваннях одночасно вимірюють дві або декілька різнойменних величин для виявлення залежності між ними (наприклад вимірювання сили струму як функції декількох величин: напруги, опору, температури, довжини).

За вираженням результату вимірювання можуть бути абсолютними і відносними.

Абсолютними називаються вимірювання, значення яких подані у абсолютних одиницях фізичних величин.

Відносними називаються вимірювання, значення яких подані як відношення вимірюваної величини до однойменної, умовно прийнятої за одиницю, або ж у відсотках.

За точністю оцінки похибки вимірювань – технічні і метрологічні.

Технічні – вимірювання, які виконуються за допомогою робочих засобів вимірювальної техніки.

Метрологічні - вимірювання, які виконуються за допомогою робочих і державних еталонів з метою відтворення одиниць фізичних величин і передачі їх розмірів засобам вимірювальної техніки меншої точності. Ці вимірювання застосовуються при проведенні метрологічних досліджень.

За кількістю спостережень в ряді вимірювань – однократні та багатократні.

Однократні – вимірювання виконані один раз. В багатьох випадках на практиці може виконуватись однократне спостереження за вимірюваною фізичною величиною, але використання цього результату відбувається на певних умовах (неможливість повторення вимірювань, руйнування зразка тощо).

Багатократні – вимірювання одного й того ж розміру фізичної величини кілька раз в одних і тих же умовах. За результат вимірювань приймають середнє арифметичне ряду вимірювань.

За зв’язком з об’єктом вимірювань – контактні та безконтактні вимірювання.

• Контактні вимірювання – вимірювання фізичної величини проведене за рахунок контакту засобу вимірювальної техніки з об’єктом, який вимірюється.

• Безконтактні вимірювання - вимірювання фізичної величини без контакту об’єкта з засобом вимірювальної техніки.

За відношенням до зміни величини, яка вимірюється – статичні та динамічні.

• Статичні вимірювання – вимірювання фізичної величини, яке приймається відповідно до конкретної вимірювальної задачі незмінним на протязі терміну вимірювання.

• Динамічне вимірювання - вимірювання фізичної величини, яке змінюється в часі.

Переглядів: 1390