Щоб зробити висновок щодо факторів, якими визначається корисність благ, необхідно з’ясувати співвідношення між потребами і засобами їх задоволення.
Правило, яке регулює це співвідношення, формулюється так: чим більше потреби і чим менша кількість благ, яка призначена для їх задоволення, тим вищою буде гранична корисність. І навпаки, чим вужче коло потреб, які необхідно задовольнити, чим менша їх важливість і, з іншого боку, чим більший запас матеріальних благ, що є у розпорядженні людини, тим нижчим є той ступінь, до якого доходить задоволення потреб, тим нижчою має бути і гранична корисність таких благ.
Отже, різні речі та послуги, що виробляються в суспільстві, об’єктивно мають неоднакову корисність для людини: одні – більшу, інші – меншу або зовсім незначну.
Гранична корисність є дуже важливою категорією, вона рухає поведінку, справи людей і управляє мірою задоволення їхніх потреб узагалі і кожного зокрема.
Багато економістів використовують теорію граничної корисності для обґрунтування величини мінової вартості і ціни товарів.
Лекція 7
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
Лекція 8
Тема 9 Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень
План
1 Характеристика ризику як економічної категорії
2 Фактори впливу на ступінь підприємницького ризику