Дія біологічних хвороботворних чинників.

Однією із найчисленних груп хвороботворних чинників є біологічні.

До біологічних хвороботворних чинників відносяться: бактерії, віруси, паразитичні нижчі гриби, пріони, численні екто та ендопаразити, укуси змій, скорпіонів тощо.

Хвороби, які викликаються вірусами, бактеріями, пріонами (інфекційними білками) і нижчими грибами, які паразитують на тілі тварини, відносяться до інфекційних

Хвороби, які викликаються гельмінтами, одноклітинними паразитами, відносяться до інвазійних хвороб.

Хвороботворна дія бактерій обумовлена дією їхніх токсинів. Токсини бактерій поділяються на екзогенні і ендогенні. Екзогенні токсини виділяє збудник правця, дифтерії, ботулізму, газової гангрени. Екзогенні токсини збудники виділяють в те середовище, де паразитують, а далі токсин через кров, лімфу діє на весь організм.

Ендогенні токсини зв’язані з тілом бактерії і виділяються при руйнуванні, відмиранні бактерій. Вони містяться в збудниках туберкульозу, сапу, бруцельозу.

Знання зазначеного націлює лікаря на боротьбу не з самою бактерією, а з токсином, який вона виділяє. Отримані вакцини, лікувальні сироватки, дія яких спрямована проти відповідного токсину: проти правця, ботулізму, дифтерії.

Дія ряду протимікробних препаратів (сульфаніламіди і ін) подавляє процес токсиноутворення мікроорганізмів, що полегшує стан хворої тварини.

При інтенсивній антибактеріальній терапії іноді спостерігається інтенсивний розпад бактерій, виділяється багато ендотоксинів, що може погіршити стан тварини (так званий терапевтичний шок). Все це лікарю потрібно враховувати.

Віруси – внутрішньоклітинні паразити. Репродукція вірусів відбувається тільки в клітинах. Шкода, яку завдають організму віруси, обумовлена руйнуванням тих клітин, в яких вони паразитують. Крім того, негативно на організм діють і продукти руйнування клітин.

Для багатьох вірусів характерна тропність – вибіркове паразитування в клітинах певних тканин. Нейротропні віруси: сказу, хвороби Ауєскі, Тешена, різних енцефалітів, пневмотропні, ентеротропні, гепатотропні. Є і політропні віруси. Вірус чуми м’ясоїдних може викликати нервову форму, легеневу, кишечну.

Пріони - інфекційні білки. Вони викликають «повільні» інфекції, які можуть розвиватись багато років. До них відносяться: губчастоподібна енцефалопатія ВРХ, скрейп овець, у людини- Крейцфельда- Якобса. Нижчі гриби, які паразитують на тілі тварини, на його поверхні, або в органах, викликають хвороби – мікози. Це трихофітія, мікроспорія, фавус (парша), актиномікоз, аспергільоз і ін.

Нижчі гриби, які вражають корми і забруднюють їх своїми токсинами, викликають хвороби – мікотоксикози.

Паразитарні черв’яки – гельмінти викликають гельмінтози. Патологічна дія гельмінтів різноманітна і включає такі моменти:

1.Гельмінти травмують органи своїми голками, присосками, в період міграції личинок, відкривають «ворота» для інфекції.

2.Деякі гельмінти поглинають багато поживних речовин господаря, викликаючи його виснаження (особливо при теніорінхозах – солітерах).

3.Гельмінти виділяють в середовище свої метаболіти, отруюючи господаря.

4.Гельмінти діють, як імунодепресанти, знижуючи рівень імунітету.

5.Гельмінти викликають у тварин алергічні реакції.

При боротьбі з гельмінтозами лікар повинен враховувати всі негативні сторони дії гельмінтів на організм тварин.

Одноклітинні паразити – це еймерії (кокцидії), кровопаразити, балантидії, дизентерійна амеба, лейшманії, трихомонади і ін.

Поширеними серед тварин є еймеріози. Еймерії паразитують в епітеліальних клітинах, в печінці. Вони пошкоджують, руйнують відповідні клітини, викликаючи враження кишкового тракту, печінки.

Кровопаразити: піроплазми і інші паразитують в еритроцитах, руйнують їх і викликають хвороби із загальною назвою «піроплазмідози». Ці хвороби передаються з участю кліщів – перенощиків збудника.

Щодо інших біологічних хвороботворних чинників – ектопаразитів: вошей, блох, кліщів і інших – вони розглядаються у відповідній дисципліні «Паразитологія тварин».

Основні хвороботворні чинники зовнішнього середовища наведені в наступній таблиці.

Основні ушкоджувальні чинники зовнішнього середовища.

Групи чинників	Основні ушкоджувальні чинники	Наслідки дії ушкоджувальних чинників на організм.
Фізичні	Механічна енергія	Місцева: механічна травма (рана, ушиб, перелом тощо). Загальна: травматичний шок, контузія.
Термічні чинники	Місцева: опік, відмороження. Загальна: гіпертермія, гіпотермія, простудні захворювання
Промениста енергія	Місцева: опіки, гіперемія, сонячний удар. Загальна: променева хвороба, зниження резистентності.
Електрична енергія	Місцева: механічні ушкодження, електричний опік, електроліз тканин. Загальна: електошок, параліч дихання, фібриляція серця.
Звукова енергія	Місцева (ультразвук): термічний ефект. Загальна: порушення діяльності ЦНС.
Змінений атмосферний тиск: знижений підвищений	Гірська хвороба Хвороба водолазів (кесонна хвороба) –при перепаді тисків.
Хімічні	Мінеральні речовини, кислоти	Місцева: денатурація білків, некроз. Загальна: ацидоз, отруєння.
	Луги	Місцева: гідроліз білків, жирів, некроз. Загальна: алкалоз, отруєння.
Солі важких металів	Місцева: в’яжуча, подразнювальна, припікаюча. Загальна: отруєння.
Органічні сполуки- синтетичні, тваринного та рослинного походження	Місцева: в’яжуча, подразнювальна, припікаюча (кислоти, альдегіди, феноли). Загальна: стимулювальна, пригнічувальна, вибіркова дія
Біологічні	Віруси, бактерії, пріони, гриби, найпростіші, гельмінти, членистоногі, змії.	Інфекційні, інвазійні хвороби, септичні процеси, мікози, мікотоксикози, укуси.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дія хімічних хвороботворних чинників.	\|	Розділ «Типові патологічні процеси».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.