• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ГАЛОГЕНОПОХІДНІ ВУГЛЕВОДНІВ

Галогенопохідні аліфатичних вуглеводнів розглядають як похідні, вуглеводнів, у яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені на атоми галогенів. Залежно від кількості заміщених атомів Гідрогену розрізняють моно-, ди-, три- і полігалогенопохідні. Галогенопохідні класифікують також за типом галоге­ну, який входить до складу молекули: флуоро-, хлоро-, бромо-і йодопохідні. Залежно від типу вуглеводню, похідним якого є галогенопохідна сполука, розрізняють галогенопохідні наси­чених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів.

Насичені моногалогенопохідні (галогеналкани) мають загаль­ну формулу C_nH_2n+1Hal, де Hal – галоген. Ізомерія галогенопо­хідних залежить від ізомерії карбонового ланцюгу, а також положення галогену. Залежно від типу атома Карбону, з яким з'єднаний галоген, розрізняють: первинні, вторинні, третинні галогенопохідні.

За тривіальною номенклатурою моногалогенопохідні нази­вають за назвою залишків, що входять до складу молекул й, з добавкою слова "галоген", звідси — галогеналкани.

Галогенопохідні рідко зустрічаються у природі, їх, як пра­вило, синтезують, для найчастіше використовують реакцію замі­щення Гідрогену в насичених вуглеводнях або гідроксильної групи у спиртах, або реакцію приєднання галогену або галогеноводню до ненасичених вуглеводнів.

Фізичні й хімічні властивості галогеналканів залежать від хімічної природи галогену та будови залишку.У молекулах галогеналканів атоми галогену з'єднані кова­лентним зв'язком. Вони не утворюють іонів, і галогени немож­ливо визначити реакцією з нітратом аргентуму. І все ж таки галогенопохідні є дуже реакційно здатними речовинами. Вони легко замінюють атом галогену на інші атоми або групи їх, оскіль­ки ковалентний зв'язок між атомом Карбону галогену поляри­зований:

Міцність ковалентного зв'язку різних галогенопохідних неоднакова залежить від будови вуглеводневого залишку і хіміч­ної природи галогену. Між'ядерні відстані C-HaI в ряду C-Cl, C-Br, C-J збільшуються, енергія зв'язку падає, спорідненість до електронів зменшується. Ці фактори впливають на ступінь поляризації зв'язку й зумовлюють різну рухомість галогенів. Найбільшою рухомістю володіє йод, меншою – бром, і най­меншою - хлор. Найхарактернішою реакцією для них є взаємо­дія з нуклеофільними реагентами.

Галогенопохідні легко реагують із Гідрогеном, галогеноводнями, водою, водними й спиртовими розчинами лугів, амоні­аком, ціанідом калію, алкоголятами, солями карбонових кис­лот, нітратом аргентуму, багатьма металами. При цьому утво­рюються вуглеводні, спирти, аміни, етери й естери, нітрили.

Переглядів: 5393