У пробірку з газовідвідною трубкою вміщують 1 г солянокислого метиламіну, добре змішують із подвійною кількістю натронного вапна. Отриману суміш нагрівають. Утворюється газоподібний метиламін. Підпалений біля отвору газовідвідної трубки, він добре горить на повітрі.
Якщо піднести червоний лакмусовий папір, змочений у воді, до отвору газовідвідної трубки, то лакмус синіє. Паличка, змочена в концентрованій хлороводневій кислоті, оповивається димом унаслідок утворення солі метиламіну і хлороводневої кислоти:
[CH3-NH3]+Cl- + NaOH → CH3 -NH2 + NaCl + H2O
CH3-NH2 + H2O → [CH3-NH3]+OH-
CH3-NH2 + HCl → [CH3-NH3]+Cl-
Дослід 7. ВЗАЄМОДІЯ АМІНІВ ІЗ СОЛЯМИ ФЕРУМУ Й КУПРУМУ
В одну пробірку наливають 3 мл 2 % розчину хлориду феруму (III), а в другу — стільки ж 3 % розчину сульфату купруму. В обидві пробірки через газовідвідну трубку пропускають газоподібний метиламін. В першій пробірці спостерігається утворення гідроксиду феруму (III), а в другій — виділення осаду гідроксиду купруму, що за надлишку метиламіну розчиняється з утворенням комплексної сполуки купруму синього кольору.
Утворення гідроксидів феруму й купруму вказує на дисоціювання метиламіну у воді як основи:
Дослід 8. РЕАКЦІЯ ПЕРВИННИХ АМІНОСПОЛУК З НІТРИТНОЮ КИСЛОТОЮ
У пробірці змішують 1 г солі первинного аміну з 5 мл води і 5 мл 10 % розчину нітрату натрію. До суміші добавляють кілька крапель концентрованої оцтової кислоти. Виділяються бульбашки нітрогену: CH3-NH2 + HONO → N2 + H2O + CH3OH