• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Іменний покажчик

Генріх Птахолов (919-936 рр.) – король Німеччини, провів реформу у результаті якої було створено дві суспільну верстви: 1- військовий (лицарський) розряд; 2 – податний (селянський) розряд. За цією реформою особи, які могли воювати у рядах кіннотників, були зараховані до військового стану, а усі інші зараховувалися до податного стану. Засновник Саксонської династії.

Іосиф ІІ Габсбург (1780-1790 рр.) – представник «освіченого абсолютизму» в Австрії. Ця політика була, по суті, спробою пристосувати державний лад абсолютної монархії до потреб буржуазії. Завданням цієї політики було збереження абсолютизму і станового ладу, базованого на перевазі дворянства, через проведення реформ, які могли примирити з таким порядком міцніючу буржуазію.

Карл ІV – імператор Німеччини, він затвердив у 1356 р. «Золоту Буллу», яка регламентувала обрання німецького короля колегією імперських курфюрстів і була чинна до кінця існування імперії (1806 р.). Буллою були визначені права семі курфюрстів.

Людовік Німецький – за Верденським договором 843 р. йому були передані землі, розташовані на схід від р. Рейн, таким чином він став першим королем Німеччини.

Оттон І (936-973 рр.) – у 962 р. Папа Римський коронував Оттона І імператорською короною. Відроджена імперія стала іменуватись Священна Римська імперія німецької нації.

Фрідріх ІІ (1740-1786 рр.) – представник «освіченого абсолютизму» у Пруссії. Під час його правління система поліцейської держави у Пруссії продовжувала не тільки зберігатись, а й розвиватись. Фрідріх ІІ управляв державою через вишколену бюрократію, яка була навчена неухильно слухатись і виконувати. Дуже велику увагу він звертав на армію, де панувала жорстока дисципліна.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Які етапи розвитку пройшла феодальна німецька держава та право?

2. Які верстви утворювали німецьке феодальне суспільство?

3. Як взаємодіяли німецькі імператори та Папи Римські у період Священної Римської імперії німецької нації?

4. У чому відмінності державно-правового розвитку між Пруссією та Австрією як найбільшими німецькими державами періоду абсолютизму?

5. Із яких структурних частин складається «Саксонське зерцало»?

6. Дайте класифікацію злочинів за «Кароліною»?

7. Охарактеризуйте суть та розкрийте стадії інквізиційного процесу, відображеного у «Кароліні».

8. Які вимоги ставилися за «Кароліною» до суддів, засідателів, судових чиновників?

9. Які види доказів брались до уваги в суді.

10. Вкажіть, які з наведених понять і визначень відповідають одне одному. Заповніть таблицю, наведену в кінці питання.

Тести-тренінги:

1. Якому державному діячеві Німеччини за Верденським договором були передані землі, на котрих було утворено феодальну Німеччину?

а) Оттону І;

б) Людовіку Німецькому;

в) Карлу ІV;

г) Генріху ІV.

2. Хто стояв на чолі Священної Римської імперії німецької нації?

а) Папа Римський;

б) імператор Німеччини;

в) курфюрсти;

г) спільно Папа Римський та імператор Німеччини.

3. Які з перелічених джерел права відносяться до німецького феодального права?

а) «Кароліна»;

б) «Саксонське зерцало»;

в) Кутюми Бовезі;

г) «Салічна правда».

4. «Кароліна» ліквідувала такі віджилі норми німецького звичаєвого права,як:

а) право захоплення корабля;

б) привласнення воза;

в) злочин проти релігії;

г) злочин проти моралі.

5. «Кароліна» зафіксувала перехід до:

а) розшукового процесу;

б) судового прецеденту;

в) обвинувачений процес;

г) правильно все вищевикладене.

6. Третій і останній період в історії феодальної держави і права:

а) Абсолютна монархія;

б) монархія;

в) станово–представницька монархія;

г) конституційна монархія.

7. Згідно «Кароліни» об’єкти злочинних посягань:

а) релігія;

б) безпека держави;

в) державний лад;

г) жодне з переліченого.

8. Стадії судочинства за»Кароліною»:

а) дізнання;

б) загальне слідство;

в) спеціальний розгляд;

г) покарання.

Схеми

Переглядів: 335