Філософська думка часів Київської Русі

Філософські начала розвинулися в культурі Київської Русі, держави, в кордонах якої наприкінці IX ст. об'єднались споріднені племена, сформувавши високо розвинуту спільноту – українців-русичів. У межах києво-руської культури філософія виокремлюється як специфічний тип світопізнання і світорозуміння з-поміж міфологічного і релігійного світогляду, переплітаючись і співіснуючи з ними. Її піднесенню сприяли такі взаємопов'язані чинники:

1. Рівень тогочасного суспільного буття об'єктивно потребував для свого зростання нових світоглядних орієнтацій з пріоритетом розуму, авторитетом загального, що могла забезпечити лише філософія.

2. Атмосфера тогочасного суспільного життя з його демократичними традиціями розширювала простір для подальшого філософського виокремлення.

3. Культура києво-руського суспільства з широкою мережею монастирів, храмів, інших осередків освіти.

Духовні начала проукраїнської культури, зокрема релігія українців-русичів, запліднившись християнськими цінностями, одержали імпульс, енергію до існування в нових історичних умовах. Відомо, що на рівні всезагальних, теоретичних, абстрактних понять і уявлень язичницькі вірування поступалися християнським ідеям, які були досконалішими з огляду потреб дня – потреб вищого рівня пізнавального процесу.

Новий рівень тогочасної філософської думки українського народу засвідчують збережені писемні пам'ятки культури Київської Русі, які розкривають зміст, основні глибинні ідеї, концепції, стиль філософствування: «Слово про Закон і Благодать» Іларіона Київського, «Повість минулих літ», «Слово про Ігорів похід», «Слово» Кирила Туровського, «Повчання Володимира Мономаха», «Житіє» Бориса і Гліба, «Києво-Печерський Патерик» та ін.

Не менш важливим джерелом української філософії є перекладна література, яку за спрямуванням змісту поділяють на кілька груп:

- перекладні Біблія та Євангеліє, праці отців церкви;

- християнська література повчального змісту, яка уславлює чернецтво, самозаглиблення, моральне вдосконалення;

- праці енциклопедичного змісту, що містять відомості не лише з богослов'я і філософії, а й з історії, медицини, біології, географії та інших галузей знань;

- праці з окремих галузей знань;

- твори філософського змісту.

Найавторитетнішими авторами перекладної літератури були: Василь Кесарійський (Великий), Григорій Богослов, Григорій Ниський, Іоанн Златоуст.

В Київській Русі філософія ще не мала визнання самостійної форми знання, не була сферою теоретичного освоєння світу. Вона набула значного поширення, стала засобом навчання широких кіл суспільства, що, безумовно, мало позитивний сенс.

Києво-руські мислителі створювали власне філософське бачення світу. Основні онтологічні проблеми вони розв'язували в контексті тогочасних поглядів на світ, зокрема його поділу на земний і потойбічний, небесний. Вони захоплювалися гармонією, розмаїттям земного світу як наслідків діяння Творця. Основою буття всесвіту вважали чотири основні елементи – воду, повітря, землю, вогонь. Всесвіт тлумачили як одвічну боротьбу Бога і Диявола, Добра і Зла. Філософській думці властивий був і дуалізм сприйняття і тлумачення часу. З одного боку, домінував так званий лінійний час – від «створення світу» до «кінця світу». А з іншого – існувало й циклічне сприйняття часу, оскільки дні тижня, християнські свята, закономірно повторюючись, перебували у колообігу. Світ і все суще в ньому вважалося результатом творчості Бога, стверджувалася і принципова можливість такого пізнання, в якому особлива роль відводилася Слову (Логосу) як посереднику між Богом і людьми. Засобами пізнання вважалися слідування релігійним заповідям, молитви, спілкування з мудрими людьми і читання священних книг. Особлива роль у пізнанні відводилася «серцю» – своєрідному центру, місцезнаходженню думки, віри, волі та любові. У системі філософських поглядів мислителів людина – багатомірна цілісність, що поєднує тіло, душу й дух, роль яких різна. Сутність свободи полягала у виборі між шляхом спасіння через служіння Богу і шляхом гріха та смерті як розплати за людську гординю і непокору. Популяризувалась християнська ідея милосердя.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Філософія марксизму	\|	Філософія українського Відродження та бароко

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.