А) Встановіть послідовність історичних типів світогляду: філософський, науковий, релігійний, міфологічний.

Відповідь: міфологія, релігія, філософський, науковий.

б) Виділить признак, необхідний для філософського світогляду: конкретність; абстрактність; наявність; експериментальність; системність.

Відповідь: Абстрактність.

Абстрактність - пізнання головного, в процесі виключення деталей. в свою чергу світогляд - це не тільки просте узагальнене уявлення про світ, це форма суспільної самосвідомості людини, вузловими категоріями якої виступають поняття “світ” та “людина”. Тому я вважаю, що саме в абстрактність є необхідним признаком, для філософського світогляду, тому що завдяки пізнанню головного ми зможемо пізнати також світ.

2.)Спiввiднеcіть назви філософських концепцій з їхніми авторами або прибічниками:

1 - географічний детермінізм 1 - Ш. Монтеск’є

2 - економічний детермінізм 2 - К. Маркс

3 - технологічний детермінізм 3 - О. Тоффлер

4 - індетермінізм 4 - Епікур

У чому полягає сутність та значення концепції природних прав людини?

Природні права людини – права людини, надані їй від народження природою.

Основні природні права:

1. Право на життя.

2. Право на задоволення природних потреб в їжі, повітрі, воді, місці переживання.

3. Право на захист особистості, на недоторканість.

4. Право на вибір.

Значення концепції природних прав людини:

1. визначення головного для існування людини як особистості.

2. захист людини.

3. забезпечення її життєво необхідним.

4.)Чи можлива гармонія між вірою та розумом? Поясніть вислів Блаженного Августина: «Вірую, щоб розуміти».

Гармонія між вірою та розумом можлива, адже віра приходить з розумінням, а розуміти людина починає коли починає вірити. Августин Блаженний своїм висловом хотів показати, що без віри немає розуміння. Адже щоб розуміти Бога, треба в нього вірити.

Які світоглядні концепти сприяли становленню новоєвропейської науки? Відповідь обґрунтуйте.

Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У чому, на ваш погляд, полягають протиріччя між сучасною наукою та релігією, а навколо чого вони можуть об'єднатись?	\|	Билет 10

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.