М'ЯЗИ ШИЇ

Кістковою основою шиї служать усі шийні хребці, що розташовуються ближче до її задньої поверхні. В області шиї міститься ряд внутрішніх органів: гортань, початок дихального горла, початок стравоходу, а також великі судини і нерви. М'яза шиї розташовуються навколо цих органів і утворять для них кістково-м'язову трубку.

При вивченні м'язів шиї ми зупинимося на описі тільки передніх і бічних м'язів, що ж стосується м'язів, розташованих позаду, те вони звичайно розглядаються разом з м'язами спини, тому що є їх безпосереднім продовженням.

Передні м'язи, у свою чергу, розділяються на чотири групи: поверхневі м'язи, що розвиваються з зябрових дуг зародка, м'яза, розташовані вище під'язичної кісти, м'яза, розташовані нижче під'язичної кісти, і перед хребцеві м'яза, що лежать безпосередньо на хребцях.

Велике пластичне значення мають два поверхово розташовані м'язи: підшкірний м'яз шиї, вже описана у відділі мімічних м'язів особи, і грудино-ключично-сосцевидний м'яз.

Грудино-ключично-сосцевидний м'яз (t. sterno-cleido-mastoideus) - самий могутній і важливий в пластичному відношенні м'яз, розташовується на передньо-боковій поверхні шиї і носить свою назву від місця свого прикріплення. Він починається внизу двома голівками: однієї від рукоятки грудини, а іншої від грудного кінця ключиці, і прикріплюється до сосцевидного відростка скроневої кісти. Між обома голівками розташовується над ключицею поглиблення трикутної форми, так називана "мала надключична яма", добре помітна при скороченні м'язів.

Грудино-ключично-сосцевидний м'яз, скорочуючи з двох сторін, закидає голову назад, тому що верхня крапка прикріплення м'яза знаходиться за потиличним суглобом, а скорочуючи на одній стороні, нахиляє неї у відповідну сторону і трохи повертає в протилежну. У випадку утрудненого подиху при фіксованій голові м'яз піднімає грудину і тим полегшує подих, тобто виконує роль дихального м'яза.

Завдяки своїй потужності він при скороченні різко виступає під шкірою.

М'язів, розташованих вище під'язичної кісти, трохи: одні з них будуть з'єднувати шиловидний відросток скроневої кісти з мовою, глоткою і під'язичною кістою ("м'яза анатомічного букета"), а іншу – нижню щелепу з під'язичною кістою. Усі ці м'язи по своєму походженню й іннервації відносяться до м'язів голови, розташовуються глибоко під шкірою і тому не мають особливого інтересу для художника і скульптора.

Розберемо тільки одну двобрюшну м'яз, що розташовується найбільше поверхово і переднім своїм відділом іноді виступає під шкірою.

Двобрюшний м'яз (t. digastricus) лежить безпосередньо під нижньою щелепою, має вигнуту форму, два черевця неї — передньою і заднє, розділені між собою круглою сухожильною перемичкою. Переднє черевце, менше по розмірах, починається на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи; заднє, більше — від вирізки на сосцевидному відростку скроневої кісти. Проміжне сухожилля цього м'яза петлею перекидається через тіло під'язичної кісти.

Слід зазначити, що переднє черевце двобрюшного м'яза мається тільки в людини і мавп, а в інших хребетних тварин воно відсутній.

При скороченні двобрюшний м'яз, як і більшість інших м'язів, що лежать вище під'язичної кісти, піднімає догори під'язичну кісту разом з гортанню. Це легко знайти при ковтанні їжі, а також при співі. Крім того, двобрюшний м'яз відтягає вниз нижню щелепу, тобто відкриває рот і є, таким чином, антагоністом жувальних м'язів, що закривають рот.

З двох брюшків цього м'яза більше пластичне значення має переднє, котре розташовано більш поверхово, заднє ж покрито грудино-ключично-сосцевидним м'язом. Переднє черевце в старих і сухорлявих людей з в'ялою шкірою різко провисає і сприяє утворенню в них на шиї двох характерних сагитальних складок шкіри.

З м'язів, розташованих нижче під'язичної кісти, найбільше пластичне значення мають тільки дві: грудино-під'язикова і лопатно-під'язикова, як розташовані більш поверхово.

Грудино-під'язикова (t. sterno-hyoideus) - сама поверхнева з усіх, має вигляд вузької стрічки, йде від рукоятки грудини до тіла під'язичної кісти і розташовується перед гортані і дихального горла.

Грудино-під'язичні м'язи правої і лівої сторони стикаються один з одним своїми верхніми кінцями, нижні їхні кінці розходяться в сторони й утворять між собою і рукояткою грудини трикутний простір, у якому після видалення шкіри видні дихальне горло, щитовидна залоза і внутрішній край грудино-щитовидного м'яза.

Лопатно-під'язичний м'яз (t. omohyoideus) - вузький, довгий м'яз розташовується на бічній поверхні шиї позаду грудино-ключично-сосцевидним м'яза, з яким вона як би перехрещується. Лопатно-під'язичний м'яз починається від верхнього краю лопатки і йде до тіла під'язичної кістки.

При своєму скороченні лопатно-під'язичний м'яз не тільки відтягає під'язичну кісту донизу, але і напружує шийну фасцію, розширює просвіт яремної вени і тим полегшує приплив крові до серця. У сухорлявих людей вона при кожнім глибокому вдиху, і особливо при риданні і сильному сміху, обрисовується під шкірою у виді невеликого валика.

До бічних м'язів шиї належать три сходові м'язи - передня, середня і задня (m. calenus anterior, medius et posterior). Усі вони лежать глибоко, прямо на шийних хребцях і спускаються у виді сходів униз до І і II ребер. При скороченні сходові м'язи піднімають ребра нагору, а отже," беруть участь в акті подиху, при фіксованих ребрах вони нахиляють голову в сторони.

Передхребцеві м'яза - найглибші м'язи шиї, лежать на передній поверхні хребців, при скороченні згинають шийний відділ хребта і нахиляють голову вперед. Вони не мають пластичного значення.

В області шиї проходять 4 фасції: тонка поверхнева, котра лежить зараз же під підшкірним м'язом шиї, глибока фасція, що розщеплюється на два листки, охоплює ними кожен м'яз шиї окремо й утворить для них фіброзні піхви; превертебральна фасція, ще більш глибока і щільна, котра покриває всі сходові і превертебральні м'яза, утворити для них кістково-фіброзні піхви, і, нарешті, вісцеральна фасція, що вистилає зсередини всю порожнина шийних нутрощів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.