Середня мантія (шар Голицина) відокремлюється від нижньої на глибині 950-1000км. Нижче цієї границі швидкість сейсмохвиль плавно нарощується і для повздовжніх складає 9-11,4 км/с, для поперекових – 5-6,4 км/с.
Інколи середню мантію розташовують в складі верхньої, але в якості її нижнього шару. Хімічний і мінеральний склад середньої мантії мало відрізняються від верхньої. Зміна геофізичних характеристик пояснюється переходом кварцу (щільність 2.65×103 кг/см 3) в мінерал стишовіт (щільність 4.35×103 кг/см 3), який має більшу щільність атомів.
Середня мантія разом з верхньою та земною корою утворює тектоносферу – головну область проявлення тектонічних і магматичних процесів.
Нижня мантія
Нижня мантія простежується до глибини 2900 км (границя Віхерта-Гутенберга). Тут різко зменшується швидкість повздовжніх хвиль з 12.6 до 8.1 км/с.
В основі границі нижньої мантії виділяють перехідну оболонку, де швидкість повздовжніх хвиль становить 13,6-12,5 км/с (на глибині 2700-2900 км). Нарощування швидкості повздовжніх хвиль від середньої до кінця нижньої мантії обумовлено результатом стиснення речовини під дією підвищеного тиску. Вважається, що в перехідній оболонці речовина має флюїдоподібну текстуру, в якій міжгранулярний простір в тугоплавкій силікатній основі заповнений розплавленим оксидом заліза.