Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ПОСНІ ДНІ В УГКЦ.

Церква Христова завжди «відчувається покликаною проповідувати людям усіх часів...». Сьогодні про християнську практику посту знаходимо чисельну різноманітну інформацію та реакцію людей, що відображається як його істинне духовне значення. Розглянемо одноденні і багато денні пости які є обов’язковими у Греко-Католицькій Церкві.

Одноденні пости.Усікновення голови св. Івана Хрестителя 29 серпня (11 вересня ст. ст.).На згадку усікновення голови святого Івана Хрестителя Церквою встановлене свято і строгий піст як вираз скорботи християн про насильницьку смерть великого Пророка.

Воздвиження Чесного Хреста 14 вересня ( 27 вересня ст. ст.). Свято Воздвиження Животворящого Хреста Господнього та одноденний піст встановлено на згадку про віднайдення та воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія відбулася за імператора Костянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.

Навечір’я Христового Різдва, що припадає на кінець Пилипівки 24 грудня (6 січня ст. ст.). День навечір'я завершує Чотиридесятницю перед Різдвом. Цього дня обов'язковий строгий цілоденний піст. Уся родина відчуває, що сьогодні ввечері до неї має завитати дуже бажаний небесний гість. Звідси випливає той глибоко святковий і духовний настрій у родині. Наші предки високо цінували й ревно дотримувалися посту цього дня аж до появи вечірньої зірки. Київський митрополит Максим (1283-1305 рр.) у своєму правилі про пости каже, що в який би день навечір'я Різдва не випадало, навіть у суботу й неділю, треба того дня зберігати строгий піст. І щойно після вечірні він дозволяє поживитися хлібом і вином. Такий самий піст він наказує зберігати і в навечір'я Богоявлення.

Навечір’я Богоявління 5 січня (18 січня ст. ст.). Свято Богоявлення завершує цикл Різдвяних свят. Йдеться про хрещення Ісуса Христа в ріці Йордан, під час якого Христос об'являє себе як Месію і Спасителя. Про це свідчить при Хрещенні, як каже Євангеліє, сам Отець Небесний голосом із неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі

 

— моє уподобання» (Мр. 1, 11); свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього; свідчить також Іван Хреститель, вказуючи на Нього: «Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає» (Ів. 1, 29).

Кожна середа і п'ятниця у році, за винятком загальниць.

Багатоденні пости.

Передріздвяний Піст, т. зв. Пилипівка, це 40-денний піст перед Різдвом. Починається він у день після св. Пилипа 15 листопада ( 28 листопада ст. ст.) і триває до Навечір’я Христового Різдва включно. Стримуватись потрібно від вживання продуктів та страв із м’ясом (тільки). А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки/середи і п’ятниці цього посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є Новий рік (31 грудня - 1 січня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (3), дозволяється вживати усі види продуктів і страв та взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо).

В надвечір’я Різдва зобов’язує порядок посту, як і у надвечір’я Богоявління.

Великий Піст (Сорокоденниця) - перед святом Христового Воскресіння. У нас він триває 8 тижнів, себто повних 40 днів (8 тижнів по 5 днів, бо на Сході у суботу не постять); у римо-католицькій Церкві 40 днів, себто - 6 тижднів по 6 днів + 4 дні від середи. Починається він у Понеділок після М’ясопусної Неділі і триває до Великої Суботи включно. Дехто каже, що приготування до Великого Посту є Сиропусний Тиждень, який починається у Понеділок після М’ясопусної Неділі. Але ж тоді вже м’яса ніхто не вживає. Потрібно стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте слід зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай. У підтвердженнях приписів стосовно посту глава УГКЦ І. Любачівський дав наступне пояснення цього: «...вдовольнятися дворазовою їжею до ситості, з додатковими скромними покріпленнями...» (4). Хоча постанова з 1966 р. дозволяла на одноразову їжу до ситості. Однак, оскільки Синод Єпископів УГКЦ в 2008 р. вказав на підтвердження постанов 1966 р., тому слід практикувати так, як подано у цій (1966 р.) постанові.

Петрівка - перед святом Св. Апостолів Петра й Павла. Починається цей піст у понеділок після Неділі Всіх Святих і закінчується напередодні свята Верховних Апостолів Петра й Павла, тобто до 28 червня н. ст., або до 11 липня ст. ст. включно. Час тривання - від 8 до 42 днів, залежно від Великодня. Треба стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом, а саме у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв.

 

Спасівка - двотижневий піст перед УспіннямПесвятої Богородиці. Починається він у день сімох мучеників Макавеїв 1 серпня (14 серпня ст. ст.) і триває до дня перед святом Успіння Пресвятої Богородиці 14 серпня ( 27 серпня ст. ст. включно). Потрібно стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту, в інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є лише День Незалежності (24 серпня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (7), дозволяється вживати усі види продуктів та страв і взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо).

Час, що в ньому нема ніяких обмежень у їжі, називається загальницею. У нашій Церкві маємо чотири загальниці, а саме:

1. Час від дня Різдва Христового 25 грудня (7 січня ст. ст.) доБогоявлення (крім Навечір’я Богоявлення) тобто до 4 січня (17 січня ст. ст. включно);

2. тиждень між Неділями Митаря і Фарисея та Блудного Сина;

3. світлий Тиждень - від Христового Воскресіння до Томиної Неділі;

4. тиждень після Зелених Свят до Неділі Всіх Святих.

Якщо у посний день випаде свято, що вшановує Господа чи Богородицю (але не святого). В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх (єпархіальний єпископ, протосинкел, синкел), парох, або сповідник на підставі поданої прохачем причини.

Подана тут практика встановлена Єпископами УГКЦ тільки як мінімум, який зобов’язує вірних. Заохочується до практики давніх способів посту, суворіших ніж ці. Хоча при доборі особливо суворого постування необхідно порадитись із священиком, щоб підійти до цього питання розумно та без шкоди для фізичного і духовного здоров’я.

Постити зобов’язані вірні греко-католицької Церкви віком від 14 років і до 60- річчя. В посні дні зобов’язує також утримання від участі в гучних забавах, танцях та подібних заходах. Звільняються від будь-якого посту особи: хворі; тим, кому потрібне повноцінне харчування; особи після операції; матері в часі вагітності, родів та аж до закінчення годування грудьми; подорожуючі; ті, які важко працюють; харчуються в громадських їдальнях чи в гостях і не мають змоги вибору їжі; учні та студенти в період підготовки та здачі екзаменів чи сесії (коли організм потребує повноцінного харчування).

 

Звільнені від посту є:

1. Убогі, які живуть з милостині.

2. Хворі і немічні, що повертаються до здоров'я.

3. Вагітні жінки і матері, що кормлять грудьми немовлят.

4. Важко працюючі.

5. Ті, які не можуть легко дістати пісних страв.

6. Люди, що закінчили 59 років життя.

Сьогоденний стан в ділянці посту.

Східний Кодекс подає загальну вказівку стосовно практик посту, а зокрема, що приписи стосовно способів посту повинно визначати партикулярне право власної Церкви свого права. Ці приписи мають зобов’язуючу силу на території іпігайпез кожної Східної Церкви, оскільки на територіях ехігаіїпез вірні мають право дотримуватись практик, що панують на теренах їх проживання. Тому греко-католик в Україні і греко-католик в діаспорі - можуть дотримуватись різних приписів щодо посту. Також і подружжя чи сім’я, в яких сторони належать до різних Церков свого права, можуть дотримуватись практик однієї з цих Церков.

Стосовно практик ніяких уточнень й надалі не було введено. А що більше - внесено значне замішання, оскільки у затвердженому Блаженнішим Мирославом Іваном молитовнику подано зовсім інші приписи, ніж ті, які були прийняті у 1966 р. У цих останніх вказівках поєднано давні і нові регуляції стосовно практик посту. Зокрема вказується на обов’язок посту у всі середи та п’ятниці року (окрім загальниць), строгий піст (без набілу і м’ясних страв) зобов’язував у Навечір’я Різдва та Богоявлення, Воздвиження, Усікновення Голови Івана Хрестителя. Збережено постанову щодо першого дня Великого Посту та Страсної П’ятниці, прийняту в 1966 році.На сучасних засіданнях Синоду Єпископів УГКЦ питання посту вперше постало в 1996 р., коли, власне, створено комісію, яка серед іншого повинна була зайнятись остаточним вирішенням і в цій сфері. Наступного року це питання знову залишилось без вирішення. Синод обмежився до загального вислову, що: «Обговорення і рішення щодо практики дотримання постів в УГКЦ, Синод Єпископів вирішив розглянути під час наступного Синоду Єпископів». Але до цього питання, аж по сьогоднішній день, ніколи більше не повернулись.

Ця сфера, тому, залишається у компетенції окремих єпархіальних єпископів, які можуть у межах своїх єпархій видавати відповідні приписи, які зобов’язували б вірних його єпархії. Це базується на загальних положеннях кодексу, оскільки єпархіальний єпископ має повноту влади у межах своєї єпархії (кан. 191), може видавати розпорядження стосовно літургійно-обрядового життя (кан. 199 §1), керувати прилюдним богопочитанням у своїй єпархії (кан. 668). Завдяки цій правовій базі він може видавати приписи стосовно посту для вірних своєї єпархії. Зокрема це слід зробити, коли немає чітко та докладно визначених норм для усієї Церкви свого права. Це також належить до сфери обов’язків єпархіального єпископа.

На сьогоднішній день в нашій Церкві у цій сфері духовно-літургійного життя склалась складна ситуація. У кожній єпархії, а той парафіях тієї ж єпархії чи місцевості, через відсутність чітких визначень та практик, вірним подається різні приписи. Одні священики подають давні норми, інші - новіші, треті - модифіковані, що складаються з поєднання старих і нових. Одним словом - невизначеність і певною мірою хаос. Вірні не знають як слід постити, кого слухати, хто подає дійсно зобов’язуючі приписи.


 

 




Переглядів: 1235

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
СПОНУКИ ДО ПОЧИТАННЯ СВЯТИХ. | Сузір’я, їхня кількість, позначення, назви, колір і межі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.