• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ПЕРША ТА ДРУГА ВІДМІНА ІМЕННИКІВ)

Œ ЧАСТИНИ МОВИ

У латинській мові існує 10 частин мови:

1. Substantivum – іменник 6. Adverbium – прислівник

2. Adiectivum – прикметник 7. Praepositio – прийменник

3. Verbum – дієслово 8. Coniunctio – сполучник

4. Pronomen – займенник 9. Interiectio – вигук

5. Numerale – числівник 10. Particula – частка

 Іменник (Nomen substantivum)

£ Граматичні категорії іменника.

Genus (рід): 1) genus masculinum (m) – чоловічий рід; 2) genus femininum (f) – жіночий рід; 3) genus neutrum (n) – середній рід.

Numerus (число): 1) Numerus singularis (sing.) – однина; 2) Numerus pluralis (plur.) – множина.

Сasus (відмінок):

1. Nominativus (Nom.) – називний, номінатив (хто? що?) – відмінок

підмета та іменної частини присудка;

2. Genetivus (Gen.) – родовий, генетив (кого? чого? чий?) – відмінок

неузгодженного оз­начення;

3. Dativus (Dat.) – давальний, датив (кому? чому?) – відмінок

непрямого додатка;

4. Accusativus (Acc.) – знахідний, аккузатив, (кого? що?) – відмінок

прямого додатка;

5. Ablativus (Abl.) – орудно – місцевий, аблатив, (ким? чим? де? куди?

звідки? коли? чому? як?) – відмінок обставини;

6. Vocativus (Voc.) – клична форма,вокатив – відмінок звертання.

£ Відміни (Declinatio).

У залежності від закінчень gen.sing. ла­тинські іменники поділяються на 5 відмін:

Ø gen.sing. 1 відмінизакінчується на – ае;

Відмінювання іменника здійснюється за до­помогою йогопрактичної основи, до якої дода­ютьсявідмінкові закінчення (для кожної відміни вони є різні). Практичну основу іменника (тобто його незмінювану частину) отримаємо, якщо від фор­ми gen.sing. (родового відмінка однини) відкинемо відмінкове закінчення. Отже, не­обхідно завжди знати форму не тільки назив­ного, але й родового відмінків.

£ Запис іменника у словнику.

У словнику вка­зуються форму іменника в nom.sing., його закінчення в gen.sing., а також зазначають рід іменника.

Наприклад:culpa, ae, f "провина, вина"; adversarius,і,m "супротив­ник"; civis, is, m, f "громадянин"; casus, us, m "ви­падок, казус"; dies, ei, m "день".

Досить часто в gen.sing. поряд з відмінковим закінченням вказується й останній склад ос­нови, в якому відбулися зміни, порівняно з фор­мою nom. sing.

Наприклад: civitas, atis, f "громадянська община"; iudex, icis, m "суддя" тощо.

£ Перша відмінаіменників.

До 1 відміни належать іменники жіночого роду, яківnom.sing. мають закінчення – а , в gen.sing. – ae, наприклад : iustitia, ae f "юстиція", pecunia, ae f "гроші, майно", querella, ae f "скарга".

До 1 відміни належить також група іменників чоловічого роду , які мають закінчення nom.sing. -a, gen.smg. –ae і означають здебільшого назву профе­сій: agricola, ae m "землероб", nauta, ae m "моряк", scriba, ae m "писар", collega, ae m "колега".

Відмінкові закінчення 1 відміни:

Зразок:

За першою відміною, подібно до іменників, відмінюються також прикметники, числівники і займенники, які закінчуються на -a: grata

Зразок:

£ Друга відмінаіменників.

До другої відміни належать іменники, а та­кож прикметники, числівники та займенники, які в nom.sing. закінчуються на: - us, - er, - іr (чоловічий рід ) та на –um (середній рід).

В gen.sing. вони мають спільне закінчення: -і: populus, і m "народ", arbiter, tri m "суддя", vir, і m "муж", argumentum, і n "доказ".

Як виняток, до другої відміни належать іменники жіночого і середнього роду на -us: humus, i f "земля, грунт", vulgus, i n "народ, натовп".

Зразок відмінювання в однині:

Зразок відмінювання у множині: