Займенник (розряди та Відмінювання)

Œ Присвійний займенник (PRONOMEN)

У латинській мові п'ять присвійних займенників. Як і прикметники, вони записуються у формі всіх трьох родів, а перекладаються тільки в чоловічому роді: meus, a, um - "мій"; tuus, a, um - "твій"; suus, a, um - "свій"; noster, stra, strum - "наш"; vaster, stra, strum - "ваш".

Відмінювання присвійних займенників здійснюється подібно до іменників і прикметників 1-2 відміни: форми жіночого роду відмінюються за першою відміною; форми чоловічого та середнього родів - за другою (див. Lectio II).

 Особові займенники і займенник зворотний

Особових займенників у латинській мові чотири : ego - "я", tu - "ти", поз - "ми", vos -"ви".

Особового займенника третьої особи у латинській мові немає; замість нього вживаються вказівні займенники або займенник зворотний.

Зворотний займенник sui "себе" не має форм множини і називного відмінка однини.

Зразок відмінювання:

Ž Вказівні займенники

Вказівних займенників у латинській мові декілька: is, ea, id - "той, та, те" - може вживатися у значенні "він, вона, воно"; похідний від нього idem, eadem, idem - "той самий, та сама, те саме"; iste, ista, istud - "цей, ця, це; той, та, те"; ille,illa,illud - "той, та, те; він, вона, воно"; hie, haec, hoc - "цей, ця, це".

Особливістю відмінюваня вказівних займенників (і всіх інших, крім особових і зворотного) є наявність так званих займенникових закінчень, спільних для всіх трьох родів: в Gen. Sing. -ius. Dat. sing. -і. В інших відм(див. Lectio II)інках вони відмінюються подібно до іменників і прикметників 1 відміни – для жіночого роду), і 2 відміни – для чоловічого та середнього родів (див. Lectio II)

Зразки відмінювання в однині і множині:

Singularis
	m	f	n	m	f	n	m	f	n
N	is	ea	id	hic	haec	hoc	ille	illa	illud
G	eius	eius	eius	huius	huius	huius	huius	illius	illius
D	еі	ei	ei	huic	huic	huic	illi	illi	illi
Асc	eum	earn	id	hunc	hanc	hoc	ilium	illam	illud
Ав	eo	ea	eo	hoc	hac	hoc	illo	illa	illo

Відмінювання займенника is, ea, idобов'язково треба знати напам'ять, оскільки за непрямими відмінками в словнику його знайти важко. Те ж саме стосується і особових займенників.

 Відносні займенники

Відмінюваннявідносних займенників: qui, quaе, quod - "хто, що" (стосовно іменника); або "який, яка, яке" (стосовно прикметника) бажано знати напам"ять:

Scito!

Подібним же чином відмінюються і питальні займенники: qui? quae? quod?- "який? яка? яке?", "котрий? котра? котре?"; питальний займенник quis?, quid? - "хто?", "що?" відрізняється формою середнього роду в nom. sing, і вживається тільки в однині.

 Означальні займенники

Означальний займенник ipse, ipsa, ipsum ”сам, самий, -а, -е”, відмінюється як вказівний займенник ille, ilia, illud, але в середньому роді має закінчення -um.

Займенник talis, tale "такий, а, е" відмінюється як прикметник двох закінчень, тобто за голосною групою (див. Lectio III).

‘ ЗАЙМЕННИКОВІ ПРИКМЕТНИКИ

Unus, -a, um –один, одна, одно; solus , -a, um –тільки один;

totus, -a, um –цілий, весь, вся, все; alter, -era, -erum – інший, -а, -е; uter, utra, utrum – котрий, -а, -е; ullus, -a, um –який-небудь; nullus, -a, um –жодний, -а, -е; neuter, -tra, trum – ні той, ні інший.

ТЕКСТ

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Lectio V	\|	ПЕРШОДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.