• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Провідна система серця.

1- пазушно-передсердний вузол (Кейт – Флека); 2- передсердно-шлуночковий вузол ( Ашоф-Тавара); 3- передсердно-шлуночковий пучок ( пучок Гісса);

4- ніжки передсердно-шлуночкового пучка; 5- провідні волокна Пуркін’є;

6- верхня порожниста вена;

7- передсердно-шлуночкові клапани;

8- нижня порожниста вена; 9- отвір вінцевого синуса.

6.2.3. Рух крові по судинах. Пульс. Тиск крові.

Рух крові здійснюється за законами гідродинаміки, зміненими у відповідності з фізичними особливостями серця і судин. Умовою кровообігу є різниця тиску, яка проштовхує кров по судинах і повертає її до серця. Рухові крові протидіє опір, що виникає внаслідок тертя її клітин об стінки судин. Його називають гідродинамічним.Він знаходиться в прямій залежності від площі внутрішньої поверхні стінки судини. Чим тонша судина, тим більший опір кровоточу. Таким чином , рух крові, або гемодинаміка,залежить від тиску, опору та об'єму крові, що проходить через кровоносну судину за одиницю часу.

Відомо, що кров'яний тиск у різних судинах не однаковий; найвищий він у аорті, а в міру віддалення від лівого шлуночка поступово зменшується, спускаючись до нуля і навіть нижче у порожнистих венах. Різниця тиску крові у різних частинах судинної системи є основною причиною руху крові по судинах.

У венах, які розташовані, нижче від серця, рух крові утруднений, бо їй доводиться підніматись проти сили власної ваги. Рухові крові по цих венах сприяють додаткові фактори: скорочення скелетних м'язів, які стискують розміщені в них вени; скорочення діафрагми, яка стискує черевні нутрощі та їх вени; негативний тиск у грудній порожнині, який зменшуючись при кожному вдихові, присмоктує кров до серця. Кров нагнітається в аорту періодично під час систоли лівого шлуночка, але тече по судинах безперервним струмком. Це пояснюється тим, що кожна порція крові, викинута лівим шлуночком в аорту, розтягує її стінки; в період діастоли серця розтягнуті стінки внаслідок своєї пружності тиснуть на кров, штовхаючи її далі вперед.

У різних частинах кровоносної системи кров тече з різною швидкістю. Найшвидше вона тече в аорті (до 50 см/сек., а в капілярах - до 0,5 мм/сек.. В середніх венах швидкість її збільшується до 6 - 14 см/сек., а в порожнистих венах - до 20 см/сек..

Швидкість руху крові, як і інших рідин. - величина, обернено пропорційна до площі перерізу русла. Якщо ж порівняти окремо взяті суми поперечних перерізів усіх артерій, вен і капілярів тіла, то виявиться, що русло вен у двічі, а русло капілярів у сотні разів ширше, ніж русло артерій. Цим і пояснюється різна швидкість течії крові в артеріях, венах і капілярах. Сповільнена течія крові в капілярах має велике значення для обмінугазами поживними речовинами та продуктами розпаду між кров'ю і тканинами.

Кров тече по різних кровоносних суди­нах з різною швидкістю. Швидкість її руху по судинах залежить від загальної ширини кров'яного русла. Там, де воно вужче, швидкість крові більша, а в найширших його місцях вона стає найменшою.

Щоб зрозуміти це, пригадаймо, як змінюється швидкість течії річки, залежно від ширини її русла. Попадаючи у вузьку лощовину, вода в річці біжить швидко, а розливаючись на рівнині, тече по­вільно. Уявімо собі, що річка 40 м завширшки поділилась, не змі­нюючи глибини, на два рукави, по 20 м завширшки кожний. Тоді швидкість течії в них залишиться така сама, як і в річці до її роз­галуження. Це і зрозуміло: сума перерізів обох проток лишається рівною перерізові річки до її поділу на рукави.

Розглянемо ще такий випадок (мал.І). Річка 40 м завширшки розгалужується на чотири рукави тієї самої глибини, по 20 м завширшки. Тоді загальна їх ширина дорівнюватиме 80 м, а значить, переріз стане удвоє більший, ніж до розгалуження. Тому швид­кість течії в рукавах сповільниться вдвоє, хоч кожний з них окремо вужчий за річку.

Тепер неважко зрозуміти, як змінюється швидкість руху крові в кров'яному руслі (мал.II). В аорті (1) вона найбільша — при­близно 0,5 м на секунду. Артерії поступово розгалужуються, і, хоч просвіти кожної з них стають дедалі вужчі, кількість їх так зростає, що загальна ширина кров'яного русла значно збільшує­ться (2).

Капілярна сітка в нашому тілі настільки розгалужена, що ширина всіх цих щонайтонших судин разом у 500 раз перевищує просвіт аорти (3). Ось чому швидкість руху крові в капілярах дуже мала. Вона дорівнює приблизно 0,5—1,2 мм на секунду. Завдяки цьому кров встигає віддавати клітинам тіла кисень і по­живні речовини, а також насичуватися продуктами життєдіяль­ності клітин.

Капіляри збираються у вени, і загальна ширина кров'яного русла поступово зменшується (4). Тому рух крові у венах в міру наближення до серця стає дедалі швидшим. Просвіти кожної з двох порожнистих вен щодо величини близькі до просвіту аорти (5). Отже, швидкість течії крові в них вдвоє менша, ніж в аорті. Ось чому за одиницю часу до серця по обох порожнистих венах притікає стільки ж крові, скільки викидає воно в аорту.

Переглядів: 843