Вибір методів та інструментів регулювання ступеня підприємницького ризику є важливим етапом процесу управління. Систематизуючи наведені в економічній літературі підходи, визначимо основні напрями та методи регулювання ступеня ризику [19] (табл. 8.1).
Коротко схарактеризуємо наведені в табл. 8.1 інструменти регулювання ризиків. Уникнення ризику є одним із найпоширеніших напрямів, який полягає в простому ухиленні від прийняття проектів, рішень, обтяжених надмірним ризиком, у відмові співпрацювати з ненадійними партнерами, постачальниками. Ухилення від ризику вважається найбільш радикальним і простим напрямом, але, застосовуючи його, підприємство не отримає прибутку, пов’язаного з ризикованістю діяльності. Дотримання політики ухилення від ризику доцільне, якщо:
· ризики значні та небезпечні;
· ухилення від одного виду ризику не тягне за собою виникнення інших ризиків, що характеризуються високим рівнем;
· рівень ризику набагато вищий рівня можливої дохідності господарської операції;
· втрати від прояву ризику надвисокі, і підприємство не в змозі їх відшкодувати.