ТЕМА № 4.ФІНАНСОВЕ ПРАВО І ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА.

Мета:Засвоєння студентами знань щодо предмета, методів, суб’єктів та джерел фінансового права; завдвнь та напрямів фінансової політики, яка реалізується за допомогою фінансового механізма.

План лекції:

4.1. Предмет та методи фінансового права.

4.2. Фінансові правовідносини, їх склад та ознаки.

4.3. Джерела фінансового права.

4.4. Завдання та напрями фінансової політики.

4.5. Фінансовий механізм та його складові.

Література:

1. Буряк П.Ю., Смолінська С.Д. Фінанси: Підручник – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 392 с. –[ с. 49-72]

2. Кремень О.І., Кремень В.М. Фінанси: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 416 с – [с. 71-87].

3. Оспіщев В. І. Фінанси: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН. Вид. 2, 2008. — 366 с. – [с. 478-106]

4. Юрія С.І., Федосова В.М. Фінанси: Підручник – К.: Знання, 2008. – 611 с. – [с. 80-97]

Предмет та методи фінансового права.

Ф і н а н с о в е п р а в о – сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають між державою та юридичними та фізичними особами з приводу формування, розподілу, перерозподілу та використання державою фондів грошових коштів.

П р е д м е т фінансового права – суспільні відносини,що виникають у сфері фінансової діяльності держави.

Відносини, що виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів грошових коштів господарюючих суб'єктів і громадян фінансовим правом не регулюються.

М е т о д – сукупність засобів впливу з боку держави на учасників фінансово–правових відносин. Основним методом є метод владних приписів–система безперервного впливу на учасників фінансово–правових відносин з метою реалізації ними своїх функцій.

Владні приписи стосуються:

1. визначення розміру та порядку справляння податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів;

2. визначення повноважень розпорядників бюджетних коштів;

3. встановлення порядку розподілу компетенції між учасниками бюджетних відносин;

4. здійснення бюджетних трансферів;

5. порядку використання фінансових ресурсів, у тому числі шляхом кошторисно–бюджетного фінансування;

6. правового забезпечення державного боргу;

7. здійснення грошово–кредитної діяльності;

Для державно–владних приписів у сфері фінансової діяльності характерні такі риси: категоричність та відсутність оперативної самостійності.

Поряд із методам владних приписів застосовується методи:субординації, погодження, рекомендації. Всі ці методи застосовується разом зі основним.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасна світова наукова фінансова думка	\|	Фінансові правовідносини, їх склад та ознаки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.