МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Профільність музеївПрофіль музею визначається основним змістом його фондів і зв’язком з тією чи іншою галуззю науки, мистецтва або виробництва. Попри всю різноманітність існуючих музеїв, їх прийнято поділяти на такі профілі (згідно ст. 6 Закону України «Про музеї та музейну справу» від 29 червня 1995 року): — історичні (загальноісторичні, військово-історичні, історії релігії, історико-побутові, археологічні, етнографічні); — природничі(антропологічні, біологічні, ботанічні, геологічні, зоологічні, мінералогічні, палеонтологічні); — літературні; — художні (образотворчого, декоративно-прикладного, народного, сучасного мистецтва); — мистецькі(театральні, музичні, музеї кіно); — науково-технічні (політехнічні, промислові, сільськогосподарські, транспорту, зв’язку, будівництва, авіації, космонавтики тощо); — комплексні (поєднують два чи більше профілі — краєзнавчі, мистецтвознавчі) — галузеві (політехнічні, с/г, медичні, педагогічні, транспорту, зв’язку, космонавтики, туризму тощо); — меморіальні. Окрему групу складають музеї-заповідники, екомузеї, створені на базі історичних або архітектурних пам’ятників. Сучасна глобальна комп’ютеризація всього інформаційного простору розширює рамки музейної класифікації. З’являються віртуальні музеї в глобальній мережі Інтернет.
3. Музейний предмет ― основа музейної комунікації Музейний предмет ― це реальний, оригінальний предмет, видобутий з реальної дійсності, включений у музейне зібрання, здатний довго зберігатися. Музейний предмет є носієм певної інформації (соціальної, природної, культурної), засобом комунікації, має культурно-історичну цінність та естетичне навантаження.
Фонди музею ― це сукупність усіх музейних предметів разом з науково-допоміжними матеріалами, які належать музею; це колекції, збірки музею, розташовані у сховищах, презентовані на експозиціях та виставках музею. Все зібрання музею можна умовно поділити на основний музейний фонд, що складається з оригінальних, вартісних пам’яток, та фонд науково-допоміжних матеріалів.
Основні характеристики музейного предмету: — атрактивність музейного предмету — це здатність предмету привернути увагу відвідувачів. Атрактивність проявляється у розмірах предмету, в його яскравості та трьохмірності, тобто об’ємності, інакше кажучи у розмірі, кольорі та формі; — експресивність музейного предмету — це здатність предмету викликати у відвідувачів певні емоції, хвилювання; — музейна цінність предмету — залежить від атрактивності та експресивності м.п., визначається його оригінальністю, достовірністю, майстерністю виконання, авторством, часом і місцем створення, станом збереженості тощо; — цінність музейного предмету — визначається сукупністю його музейної цінності та цінності матеріалу;
Всі музейні предмети можна умовно поділити на дві великі групи: типові та унікальні. — музейні предмети, що відображають типове явище і мають властивості характерні для багатьох предметів називаються типовими м.п. (кам’яні сокири, вишиті сорочки і т.д.); — музейні предмети, які відображають типові явища, але зберігаються в одному або кількох екземплярах, мають особливу наукову і культурну цінність називаються унікальними (усі меморіальні предмети, предмети, пов’язані з якимись визначними подіями, наприклад зброю з поля бою, прапор, одяг і т.д.).
|
||||||||
|