У науковій літературі існують дві групи вчених, які мають протилежні погляди, що стосуються застосування того чи іншого методу боротьби з корупцією.

Прихильники першої групи стверджують, що боротися з корупцією необхідно, перш за все, через втілення в життя економічних та соціальних реформ, тобто створити умови, за яких особи, які є потенційними корупціонерами, стримуються від вчинення діянь, через те, що вони більш зацікавлені не вчиняти протиправне діяння ніж вчиняти його, оскільки розмір благ, які вони можуть отримати, є значно меншими, ніж те, що вони отримують від держави за виконання покладених на них завдань. Ці автори на перше місце висувають економічні методи боротьби з корупцією, які в основному зводяться до усунення передумов, які спричиняють виникнення корупції. Економічний метод повинен втілюватися в життя через впровадження в Україні економічних, соціальних та інших заходів стимулюючого характеру, які потребують значного часу та фінансових витрат. Але, як вважають вчені, що належать до другої умовної групи, в державі склалася така ситуація, коли необхідно зупинити подальше поширення корупції, оскільки ступінь враження державного апарату корупцією загрожує існуванню демократичного устрою в державі. Тому, саме через застосування адміністративного методу, у розумінні його як управлінського, можливе зупинення темпів росту корупції. На відміну від економічного методу адміністративний повинен втілюватися в життя через застосування адміністративних (примусових) заходів, які часто мають обмежувальний та репресивний характер, при цьому його реалізація не потребує значних витрат як часу, так і фінансових ресурсів. Саме через те, що адміністративний метод боротьби з корупцією знаходить своє практичне втілення через конкретні адміністративно-правові заходи, можна стверджувати, що останні виражають примусову волю держави. Тому, під адміністративними заходами боротьби з корупцією слід розуміти врегульовані нормами права взаємопов’язані між собою дії компетентних органів держави та їх посадових осіб, за допомогою яких забезпечується боротьба з корупцією та які носять владно-розпорядчий характер.

В свою чергу адміністративні заходи боротьби з корупцією поділяються на два види: 1) заходи адміністративного примусу; 2) організаційно-правові заходи боротьби з корупцією.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поглиблення адміністративно-правового регулювання боротьби з корупцією.	\|	Поняття та основні ознаки адміністративних договорів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.