МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Пропозиції до правового регулювання діяльності адміністративних судів.Недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють функціонування адміністративних судів, порядок розгляду та вирішення публічно-правових спорів, а також недостатня розробка цих питань у науковій літературі, обумовлюють актуальність та необхідність наукового дослідження інституту адміністративного судочинства з урахуванням сучасних суспільно-політичних умов, національних правових традицій та позитивного зарубіжного досвіду. У ч. 1 ст. 7 КАСУ доцільно закріпити такі галузеві принципи: 1) організаційної незалежності; 2) судового керівництва процесом; 3) забезпечення права на захист та його доступність; 4) повноти та всебічності дослідження обставин справи; 5) економічності та швидкості; 6) доступності адміністративного судочинства 7) юридичної визначеності та відкритості судових рішень; 8) незалежності, безсторонності та професіоналізму адміністративних суддів. Усі правові акти, що тією чи іншою мірою регулюють діяльність адміністративних судів, доцільно поділяти на п’ять груп:1) правові акти, що стали підставою для створення в Україні системи незалежних адміністративних судів та заклали основоположні принципи її функціонування; 2) правові акти, що визначають організаційну побудову системи адміністративних судів, їх структуру, порядок створення, реорганізацію та ліквідацію; 3) правові акти, що визначають компетенцію та повноваження адміністративних судів, порядок розгляду та вирішення ними адміністративно-правових спорів; 4) правові акти, що регулюють кадрове забезпечення адміністративних судів, порядок призначення, переміщення та звільнення з посад суддів адміністративних судів різних рівнів; 5) правові акти, що регулюють матеріально-технічне, фінансове, інформаційне та інше забезпечення діяльності адміністративних судів. Діяльність з удосконалення правового забезпечення адміністративного судочинства має ґрунтуватися на таких положеннях: 1) прийняття законодавчих актів, направлених на регулювання тієї чи іншої сфери управлінських правовідносин лише після ретельного вивчення та врахування особливостей суміжних галузей; 2) прийняття акту з огляду на можливі колізії та суперечності з уже діючими правовими нормами; 3) застосування зарубіжного досвіду вирішення адміністративних справ лише після ретельного дослідження та апробації в національних умовах; 4) відхід від копіювання норм з інших галузей права при визначенні порядку вирішення адміністративних справ тощо. Зважаючи на особливу роль адміністративних судів та специфіку предмету розгляду у них важливо прийняти Закон «Про адміністративні суди», у якому передбачити додаткові вимоги, обмеження, заборони, обов’язки та повноваження для суддів таких судів. Зокрема, ми пропонуємо:1) поступово підвищити вимоги до освіти суддів адміністративних судів; 2) утворити вищий навчальний заклад, до викладання у якому залучати практичних суддів та представників різних органів публічного управління; 3) закріпити вимогу про обов’язкову наявність досвіду роботи в органах публічного управління; 4) встановити періодичне проходження стажування суддів в органах публічного управління відповідних рівнів перед призначенням їх на посади та під час служби; 5) закріпити поступове підвищення суддів у посаді з жорстокою регламентацією терміну перебування на попередній посаді; 6) підвищити мінімальний вік, при досягнення якого особа може бути рекомендована на посаду в адміністративному суді відповідної інстанції; 7) передбачити обов’язкове складання кваліфікаційних іспитів кандидатом на посаду адміністративного судді, що включають перевірку рівня знань не лише у юридичній сфері, але й у всіх інших галузях, на які поширюється юрисдикція адміністративного суду; 8) закріпити вимогу про неможливість призначення на посаду судді адміністративного суду осіб, які під час виконання своїх повноважень у сфері публічного управління притягувалися до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за протиправні дії, пов’язані з порушенням прав і свобод громадян, а також за корупційні вчинки, незалежно від погашення чи зняття судимості; 9) передбачити залучення до участі в адміністративному судочинстві народних засідателів тощо.
|
||||||||
|