Виборчі спори.

Є.П. Іщенко стверджує, щовиборчі спори - це розбіжності, що виникають у зв'язку з порушеннями виборчих прав громадян і права громадян на участь у референдумі при проведенні виборчих кампаній по виборах органів державної влади та місцевого самоврядування, а також при проведенні референдумів, які вирішуються в адміністративному або судовому порядку. Однак, на думку С.Д. Князєва і Р.А. Охотнікова, не кожен виборчий спір пов'язаний з порушенням виборчих прав учасників виборчого процесу. В іншому випадку всі заявляються в судах вимоги учасників виборчого процесу підлягали б задоволенню.

Кожен суб'єкт, який реалізує право, здійснює його тлумачення. Виходячи з форм реалізації права, його тлумачення відбувається в результаті діяльності органів держави, посадових осіб, громадських організацій, окремих виборців і спрямоване на встановлення змісту норм виборчого права, розкриття вираженої в них волі держави. Тому не кожен спір пов'язаний з порушенням виборчих прав учасників виборчого процесу.
Враховуючи ту обставину, що виборчі суперечки існують в рамках виборчих правовідносин, доцільно визначити, до якого виду виборчих правовідносин можна віднести виборчі спори.
Поза всяким сумнівом, ці суперечки, тяжіють до охоронних правовідносин, оскільки сама можливість оскаржити (шляхом оскарження) незаконні, з точки зору суб'єкта оскарження, дії зобов'язаних суб'єктів регулятивних виборчих правовідносин є найважливішим способом захисту виборчих прав громадян. А при здійсненні захисту порушеного права завжди включаються в дію охоронні, а не регулятивні механізми правового регулювання. Отже, виборчий суперечка- це охоронне виборче правовідношення, в якому простежується різне ставлення сторін (з точки зору правильності застосування виборчого законодавства) до конкретної ситуації, що послужила причиною виник між сторонами конфлікту[24, 21].
Виборчі спори є різновидом процесуальних виборчих правовідносин, оскільки захист порушених виборчих прав відбувається в строго встановленому в законі порядку. Виборче законодавство чітко встановлює порядок оскарження порушень виборчих прав громадян, закріплює органи, правомочні вирішувати скарги і заяви. Виборчий спір не фіксує, не надає громадянину виборчих прав (як це має місце в рамках матеріальних правовідносин), він є юридичною формою (оболонкою), в межах і за допомогою якої уповноважених суб'єкт отримує можливість захистити свої порушені суб'єктивні виборчі права. Виборчий суперечка - це динамічний юридична явище, що протікає в рамках встановленої юридичної процедури, тобто, інакше кажучи, в рамках процесуальних виборчих правовідносин [24, 21].
Характеризуючи виборчі суперечки в якості виборчих правовідносин, необхідно зазначити, що юридичним фактом для їх виникнення є юридичний акт (при цьому під юридичними актами розуміються дії, які спрямовані на появу юридичних наслідків), що виражається у формі заяви, скарги з приводу передбачуваного або дійсного порушення виборчих прав громадян. Саме після звернення суб'єкта у юрисдикційний орган за захистом виборчих прав виборчийконфлікт, об'єктивно вже має місце, юридично оформляється у виборчий спір, знаходить правову форму і зміст.
Дослідження природи виборчих спорів диктує також необхідність їх співвідношення з поняттям правового спору. Суперечка про право являє собою своєрідну юридичну конструкцію з типовим для нього протистоянням (у правовому сенсі) рівноправних конфліктуючих сторін, кожна з яких не може за своїм бажанням припинити цей спір. В результаті суперечки суб'єктивні права громадян, організацій, органів влади стають неясними, невизначеними і не можуть бути здійснені з волі їхніх носіїв. Вони не можуть бути здійснені і примусово в установленому законом порядку до тих пір, поки суперечка про право не буде врегульовано його сторонами або дозволений в установленому законом порядку.
Крім того, поняттям спору про право поширюється також на випадки заперечування прав. Вирішенням спору про право суб'єктивні права відновлюються. При цьому спір про право за своєю суттю та структурою не змінюється в залежності від галузевої приналежності порушеного або оскарженого права.
Виборчий суперечка - це суперечка з приводу виборчих прав громадян. У ньому сторони посилаються на наявність у них певних виборчих прав і наявність або відсутність, в залежності від їх процесуальної позиції, встановленої законом обов'язки відповідної сторони спору. Інакше кажучи, виборчий суперечка - це суперечка про виборчі права та обов'язки суб'єктів виборчого права.
Дуже важливий момент, що підкреслює правовий характер виборчого спору - це юридична рівність сторін виборчого спору. Наявність виборчого спору свідчить про орієнтовний або дійсному порушенні виборчих прав громадян або про створення перешкод у здійсненні цих прав, що також можна розглядати як одну з форм порушення виборчих прав громадян. Суперечка порушується з метою усунення таких перешкод і захисту суб'єктивних прав. Оскаржуючи в юрисдикційний орган дії (бездіяльність) або акт відповідного учасника виборчих правовідносин, суб'єкт оскарження заявляє про свою незгоду і вимагає визнати їх незаконними. Протилежна сторона спору має право доводити обгрунтованість своїх дій і необгрунтованість вимог заявника.
Таким чином, і збірательние суперечки - це конституційні правовідносини, в яких виражаються розбіжності між учасниками виборчого процесу, що виникають при призначенні, підготовці, проведенні, встановлення результатів виборів, а також у період між виборами до органів державної влади та органи місцевого самоврядування, пов'язані з тлумаченням норм виборчого права в ході їх реалізації і вирішуються в адміністративному та судовому порядку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.