Компоненти естетичної культури

1.Естетична свідомість – сукупність поглядів, знань, суджень, оцінок, ідеалів.

Її основа – естетичне сприймання (процес відображення сутності предметів і явищ естетичної дійсності, співвідношення сприйнятого з особистісними критеріями).

Естетичне сприймання в процесі осмислення явищ і предметів дійсності трансформується в естетичні погляди – думки, судження уявлення про прекрасне і потворне, які є основою ставлення до явищ буття і явищ мистецтва.

Спираючись на естетичні погляди, особистість визначає для себе естетичний ідеал – соціально обумовлений взірець досконалості, який є орієнтиром в оцінюванні естетичних явищ і власної художньо – творчої діяльності.

2. Естетичні потреби – внутрішня необхідність в осягненні певних естетичних цінностей і розвитку певних умінь.

В основі їх – естетичні почуття – спричинені взаємодією з естетичними цінностями (творіннями природи і людського таланту) емоції людини.

Естетичні потреби втілюються в естетичних смаках – здатності особистості до індивідуального відбору із сукупності естетичних явищ і предметів тих, які найбільше відповідають її поглядам та ідеалам, породжують позитивні відчуття в процесі сприймання.

3. Естетична діяльність (практика) – безперервний процес формування і реалізації певних творчих умінь, навичок, здібностей, гармонізації себе і світу.

Естетичний розвиток здійснюється в процесі естетичного виховання -

послідовне формування у дітей естетичного ставлення до життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного в мистецтві, природі, взаємовідносинах людей, художніх потреб і здатності до художньої творчості.

Філософська основа теорії естетичного виховання – естетика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, суть і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Причини порушення дисципліни	\|	Основні поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.