Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Соціальне й біологічне в особі злочинця

Перше питання про співвідношення соціального й біологічного в особі злочинця полягає у визначенні критерію, що зумовлює злочинну поведінку особи –успадковані вроджені якості, чи якості, набуті особою в процесі її формування в соціумі. Вирішення цього питання сприятимевибору оптимальних шляхів і ефективних засобів протидії злочинності.

Однозначне вирішення цього питання є неможливим. Людина є одночасно і біологічна, і соціальна істота. На формування її особи чинять вплив як біологічні (вроджені) так і соціальні (набуті) чинники. У сучасній кримінологічній науці загальновизнаним є те, що особа злочинця органічно поєднує соціальней біологічне.

Наступне питання полягає в тому, що ж є визначальним, домінуючим в особі злочинця – соціальне чи біологічне і як вони співвідносяться. Тут серед кримінологів немає такої одностайності.По-різному вирішують це питання представники соціологічних, біологічних (біосоціологічних, соціобіологічних, біопсихологічних, психобіологічних) напрямів у кримінології.

Представникисоціологічного напрямув кримінологіївбачають відмінність злочинної поведінки від правомірної у її направленості, метій мотивах. Первинними й визначальними в механізмі злочинної поведінки є соціальні якості особи, специфіка соціального середовища і соціального розвитку особи.

Для вирішення питання про причини злочинної поведінки особи вчені-кримінологи соціологічного напряму пропонують досліджувати:

• сферу потреб і мотивації (потреби, інтереси, мотивація);

• ціннісно-нормативну сферу свідомості особи (погляди, установки, переконання, ціннісні орієнтації, спрямованість особи);

• соціальні позиції особи з відповідними соціальними нормами;

• діяльність особи, що має значення в соціальному, моральному та правовому аспектах, її місце і роль у цій діяльності.

Разом з тим, представники соціологічного напряму не заперечують вплив на злочинну поведінку психічних аномалій особи, але ці аномалії не успадковуються, а набуваються, тобто мають соціально зумовлене походження внаслідок впливу умов у сім’ї, форм виховання, обстановки в колективі тощо.

Представники біопсихологічного(психобіологічного)напряму в кримінології вважають, що соціальне – це особливо організоване біологічне, а особа людини формується шляхом соціального розвитку вроджених (генетичних) задатків.

Генетично успадковується темперамент, який визначає такі негативні якості особи як нестриманість, агресивність, збуджуваність, навіюваність, залежність від зовнішнього впливу тощо.

Успадковує людина й інтелектуальні та інші здібності, талант, обдарованість, які не завжди використовує на благо суспільства, а навпаки – зі злочинною метою.

Багато людей народжуються із різного роду психічними відхиленнями, які ускладнюють процес їх розвитку та соціальної адаптації. Значна кількість злочинців, які вчинили насильницькі злочини, мають ті чи інші психічні аномалії, які, проте, не виключають осудності. У кримінальному праві існує поняття «обмежена осудність» (ст. 20 КК), яке характеризує певний стан особи, її неспроможність усвідомлювати повною мірою свої злочинні дії через наявний у неї психічний розлад.

Успадковується також фізична організація індивіда, яка має іноді навіть вирішальне значення для формування особи злочинця (фізичні вади окремих осіб стають причиною злочинних дій, «помсти» щодо інших членів суспільства тощо).

Також мають місце приклади вродженої схильності до вчинення злочинів – це випадки вчинення злочинів малолітніми, неповнолітніми в ранньому віці, коли ще вплив соціального середовища є незначним.

Особа обирає певну поведінку, вчиняє певні осмислені дії, керуючись свідомістю, волею та інтелектом. У цьому процесі беруть участьусі елементи біосоціальної системи, якою є особа людини.

Так, підструктура біологічно зумовлених якостей особи(темпераменту, здібностей, типу нервової системи, патології психіки та ін.) бере активну участь у процесі саморегуляції її поведінки, а подекуди є й визначальною.




Переглядів: 2968

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття особи злочинця | Типологія і класифікація особи злочинця

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.