Попередження насильницьких некорисливих злочинів

Загальносоціальне попередження насильницьких злочинів багато в чому залежить від ефективного вирішення у країні соціальних і економічних завдань, що мало б сприяти утвердженню загальносоціальних цінностей, гуманізації морального клімату, реалізації принципів соціальної справедливості.

Основними напрямами профілактики насильницьких злочинів є:

• рішуче посилення виховної роботи у школах, запобігання відсіву учнів на «вулицю»;

• запобігання занепаду системи професійно-технічних училищ, де перебуває більшість педагогічно запущених підлітків;

• розширення діяльності на некомерційній основі технічних, мистецьких, спортивних секцій, гуртків і клубів;

• організація дозвілля молоді в межах культурної поведінки (дискотеки, містечка розваг тощо);

• боротьба з пропагандою насильства, жорстокості, садизму і порнографії в засобах масової інформації;

• ефективна робота працівників служб у справах неповнолітніх в сім’ях антисоціальної спрямованості, а також профілактична робота з «важкими» підлітками;

• поліпшення статевого виховання молоді, організація антиалкогольної і антинаркотичної пропаганди.

Запобіганню насильницьких злочинів приділяється належна увага в Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.

На сьогодні спостерігається тенденція до збільшення масштабів криміналізації основних сфер життєдіяльності населення. Поряд із зменшенням кількості вчинених злочинів середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких злочинів спостерігається тенденція до збільшення кількості правопорушень у сфері економіки – констатується у Концепції.

Недосконалість системи реінтеграції бездомних осіб і безпритульних дітей, соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, невирішеність питання щодо примусового лікування осіб, хворих на алкоголізм, спричиняють збільшення кількості злочинів, учинених повторно, у громадських місцях, у тому числі в стані алкогольного сп’яніння.

Поширення дитячої бездоглядності, зокрема послаблення функцій сім’ї, зменшення кількості позашкільних гуртків і секцій за місцем проживання призводять до збільшення кількості правопорушень, учинених неповнолітніми та за їх участю, випадків утягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Незайнятість населення, зокрема молоді, впливає на зростання рівня злочинності. Актуальним є питання розроблення дієвих заходів щодо недопущення залучення таких осіб до протиправної діяльності.

До погіршення економічної ситуації в державі призводять стрімкі зміни умов господарювання і ринкової кон’юнктури, що зумовили посилення соціального чинника скоєння правопорушень.

З огляду на зазначене основними проблемами, які потребують розв’язання, є:

• недосконалість нормативно-правового, організаційного, фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення профілактики правопорушень;

• неналежний рівень комплексних запобіжних заходів, спрямованих на усунення причин і умов учинення правопорушень, та профілактичної роботи з особами, схильними до їх скоєння;

• низький рівень правової культури населення, роз’яснювальної роботи серед громадян з метою формування в них відповідального ставлення до питань дотримання законності, особистої участі в охороні громадського порядку, профілактики правопорушень та боротьби із злочинністю;

• відсутність дієвого механізму участі громадськості в забезпеченні правопорядку в державі;

• недостатня увага центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим до питань організації змістовного дозвілля дітей та молоді, їх зайнятості та відпочинку;

• недосконалість механізму взаємодії правоохоронних органів з центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим з питань розроблення конкретних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики правопорушень.

Проблеми організації профілактики правопорушень передбачається розв’язати шляхом:

• удосконалення нормативно-правової бази з питань правоохоронної діяльності та профілактики правопорушень;

• підвищення вимог до осіб, відповідальних за роботу із зверненнями громадян, забезпечення принципового реагування на факти порушення прав і свобод людини;

• визначення критеріїв оцінки роботи правоохоронних органів з профілактики правопорушень;

• активізації участі громадськості в забезпеченні правопорядку в державі;

• реформування правоохоронних органів з метою підвищення ефективності їх діяльності щодо захисту прав і свобод людини, забезпечення результативної боротьби із злочинністю та профілактики правопорушень;

• забезпечення розвитку міжнародного співробітництва у сфері профілактики правопорушень з використанням міжнародного досвіду;

• провадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь;

• ужиття заходів, спрямованих на підвищення рівня моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя, запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;

• недопущення поширення в суспільстві негативних явищ і процесів, пов’язаних із злочинністю;

• проведення профілактичної роботи з неблагополучними сім’ями, а також розроблення механізму екстреного реагування на факти бездоглядності дітей з метою недопущення їх втягнення у злочинну діяльність;

• формування системи реінтеграції бездомних осіб і безпритульних дітей та соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

• удосконалення податкової політики, запровадження системи дієвого контролю за реалізацією товарів на внутрішньому ринку;

• запобігання незаконному переміщенню товарів через митний кордон України, посилення правоохоронного компонента загальнодержавної системи протидії контрабанді;

• ліквідації каналів незаконної міграції, посилення контролю за додержанням правил в’їзду в Україну, виїзду з України і перебування на її території іноземців та осіб без громадянства;

• ужиття разом з правоохоронними органами інших держав оперативно-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику злочинів окремих категорій;

• підвищення рівня матеріального, технічного та наукового забезпечення роботи з профілактики правопорушень, зокрема із залученням сил і засобів місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та профільних наукових установ;

• провадження діяльності щодо запобігання злочинності в Україні з обов’язковим урахуванням результатів вітчизняних наукових досліджень та міжнародного досвіду протидії різним видам злочинності;

• покращення умов для виправлення та ресоціалізації засуджених і соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, профілактики вчинення ними правопорушень, підвищення рівня соціально-виховної роботи, стимулювання законослухняної поведінки;

• удосконалення інформаційного забезпечення профілактики правопорушень та особистого захисту громадян від протиправних посягань за допомогою засобів масової інформації.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів	\|	ТЕМА 15

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.